укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44612, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2007.12.27
Роздрукувати твір

Ірина Гончарова

Из Семь скорбных песен

Из Йегуды Амихая

Неужели,
все это - скорбь?
Я не знаю.
Я, живой человек, стоял на кладбище, одетый в
камуфляжную одежду: коричневые брюки
и желтую рубашку цвета солнца.

Кладбища дешевые; они не требуют многого.
Даже корзины для мусора там малы, они предназначены
для папиросной бумаги,
в которую в магазинах заворачивают цветы.

Кладбища вежливы и дисциплинированы.
"Я никогда не забуду тебя" - написано по-французски
на маленькой метало-керамической пластинке.
Я не знаю, кто он такой, кто никогда не забудет:
он еще более анонимен, чем тот, умерший.

Неужели
это все - скорбь? Думаю, что да.
"Да найдешь ты утешение в строительстве родины".
Но как долго можно строить родину и не отстать в ужасной
трехсторонней гонке
между утешением, строительством и смертью?

Да, все это - скорбь.
Но оставьте немного любви, которая всегда
горит, как маленькая лампочка в комнате спящего младенца,
что придает ему некоторое чувство защищенности и тихой ласки,
хотя он не знает, что такое свет и откуда он исходит.



"Seven Laments for the War Dead"
by Yehuda Amichai

Is all of this
sorrow? I don't know.
I stood in the cemetery dressed in
the camouflage clothes of a living man: brown pants
and a shirt yellow as the sun.
Cemeteries are cheap; they don't ask for much.
Even the wastebaskets are small, made for holding
tissue paper
that wrapped flowers from the store.
Cemeteries are a polite and disciplined thing.
"I shall never forget you," in French
on a little ceramic plaque.
I don't know who it is that won't ever forget:
he's more anonymous than the one who died.
Is all of this sorrow? I guess so.
"May ye find consolation in the building
of the homeland." But how long
can you go on building the homeland
and not fall behind in the terrible
three-sided race
between consolation and building and death?
Yes, all of this is sorrow. But leave
a little love burning always
like the small bulb in the room of a sleeping baby
that gives him a bit of security and quiet love
though he doesn't know what the light is
or where it comes from.


This translation from the Hebrew is by Chana Bloch.

2007
© Ірина Гончарова
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні