укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44612, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2007.12.12
Роздрукувати твір

Євгенія Більченко

Другая весна



-1-

И все, как водится: студенты,
Скамейки, мини-юбки, пиво...
Дома стоят, как в раннем детстве,
И улыбаются счастливо.

Бессонница, с рассветом слабость,
И сумерки ванили слаще;
И старый-старый эскалатор,
Что на горбу печали тащит.

Заминка – ложная отрада:
Солжешь себе – не сможешь слогу.
В таких делах мгновенье страха
Приравнено к убийству Бога.

Был март задуман светло-синим,
Сквозным, ребяческим и ярким.
...Да, все как водится: бессилье,
Похожее порой на ярость.

И воздух, словно из пеленок,
И удивленные деревья.
Весна – детдомовский ребенок:
И мы его сейчас отвергли.
                           
-2-

Пришла весна – на этот раз ничья.
Не мудрено: предназначалась нам.
Текут лучи, как слезы, в три ручья
По истощенным за зиму домам.

Еще чуть-чуть – и вишни расцветут
И станут нас по лавочкам искать.
Им невдомек, что мы не сядем тут,
Как школьники, друг друга целовать.

А там и май, и выпускной звонок,
И белая сирень, и зелень глаз...
Все сбудется, всему наступит срок –
Все будет  в этом мире, кроме нас.

-3-

Я помню все не-бывшее со мной.
Как бешеное сердце колотилось
От соприкосновения  с весной,
Горячей, словно детская строптивость.

Я помню всех не-встреченных людей.
Как я подстерегала, замирая,
Очередной обыкновенный день
В надежде на осуществимость рая.

Я помню не-любимую любовь,
С которой еле-еле сочеталось
Созвучие истасканное «боль»
С не менее истасканным «усталость».

Да, я устала. Но пришла весна,
А значит, нам приходится бодриться
И память пить, как музыку, до дна
В надежде на возможность повториться.
                                     

2007
Киев
© Євгенія Більченко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні