укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44612, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2007.12.12
Роздрукувати твір

Аліна Остафійчук

Гурмано-мания

1
Пробуя всё на вкус –
слезы твои и кожу,
я уже не боюсь
быть на других похожей.
Каждая капля – впрок,
не оседая, пьется.
Словно вино – восток,
и апельсином – солнце.
Сказочный твой коктейль
не разбавляя – залпом
я принимаю всей
сутью своей. Не пьяно -
пряно и жарко мне
жить и глотать по капле
свежий настой на тоске,
нежности, страсти, тайне

2
В бокале на тонкой ножке
гранатом горит вино.
Запах открытой кожи
смешанный с табаком.
Выплеснуто Черретта
в мякоть немого рта.
Вязкая муть – по следу
радужного стекла.
Как по лицу – улитка
выброшенной слезы.
С каждым глотком – отпиты
встречи, признанья, сны.
Признак отличной марки –
терпкий и долгий вкус.
Мне от Черретты жарко,
губы играют блюз
По ободку бокала.
Сладка – словно боль,
внутрь стекает влага,
и растворяет кровь
Кружевом льнет на стенках
горла, как сгусток лжи.
Капает в мякоть вены
и продолжает жить.
С запахом свежей кожи,
и дорогих сигар.
медленно, осторожно
я принимаю яд

3
Без всяких следов
к восьмиграннику вымытой стопки
я стопы свои обращаю в разгаре унылой зимы.
И выпито все –
я давно не умею быть робким,
меня оглушают – как рыбу – чужие шаги.
И чтобы не знать,
кто прискачет за мной на рассвете,
какую игру заведет с моей жизнью смешной Алконост,
я выгоню тать,
разолью по неписанной мерке
сто грамм чистогана – и залпом до дна. Холокост
скитаний ночных
опостылел и выстудил душу.
Согреться хочу, а не терпкость вины смаковать.
Без всяких «прости»
мне твой вкус одуряющий нужен,
и страстью, как спиртом наполнена наша кровать

2007
© Аліна Остафійчук
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні