Сергій НегодаНА ФЕСТІ ПОЕТІВЛедь протерся з мольбертом крізь двері. Пішли в ніс парфуми й десерти всіх експертів, які на концерті представляли собою відвертість. Виночерпій від cпирту отерплий з Антверпену викликав серпень. І зійшов з ума весь порепаний. Шмига-циган - поет ефемерний. Від інтриг обернений – сквернить. Розвернув кропив’яні модерни. За бабизну лихо роздерли Інтернету дешеві екстреми. Оперилися ті, хто не меркнуть в трутизні старизни Тетерки. Грає молодь в слем, де свій Беркут всіх облив помиями клерків. І були фейєверки в істериці. Мілизна в білизні – в клімактерії, наче зірочки у Америці, фанаберилась в кафетерії. На столі співвітчизниць букетик. Дим пряде під тонку сигарету. В суєті турнікетний дуетик визріває шляхетно з секрету. Без зубріння мотивчик, як блеф. Тут поетів – дискретний ґешефт. Серветковий вірш – барельєф визнає, як фетиш, сам Фрейд. Від огид дві чарівні страшидли, наче дві єхидні в повидлі, – остогиджений дзизнув, набридли: «Що за схизма – обрізані бриджі!?» Біловидий з клепкою щиглик на планиді мармизу не голить. Виграв ринг вдивовижний дзиґлик, він Батий, чорторий задоволений. Рижик-пижик близький до харциза залишив дідизну без призу. Крутизна – але юна дівизна виграла усе сонцебризна.
|
2007 © Сергій Негода |