укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2007.08.11
Роздрукувати твір

Сергій Негода

НА ГАЧЕЧКУ СМЕРТІ

       НА ГАЧЕЧКУ СМЕРТІ

Я без жалю мараю  узори
і вивчаю гербарій, як чорт.
На руках цілую мозолі,
щоб дістати примар горизонт.
Спокушаю дівчат жовторотих,
полохливих  фарбую у синє.
Вже лопоче попіл осінній
в маячні пожеж вечірніх.
Задер голос у горлі і висох.
Заламав кулаки, аж кістки
затріщали, посеред діжок
одинокі, млисті     свічки
шарудять на гачечку смерті,
на смітті душа не валяється,
я тягну сльозину із флейти,
а вона, як воша, нахваляється.
Дичавію у гурті забужнім,
місяць ясний, хоч голки збирай,
манівці мої перші і другі,
я мовчу, – ріжу шлях від стожар.
Гниє серце, кров закисає,
зітліваю від дикого глузду,
пурпурові хмари черпаю,  
а хоч як, грандіозну і тлусту
я ковтаю слину,  ревную,
а вона, як захоче мене,
то устромить душу  у струю,
і залиже галузку Семен,
щоб шукати нечувану душу.
Сивий дим на гранітних шоломах
мерехтить на  шибках, як на  ризах.
Я, нічник  у безодніх хоромах,
мій  хомут висить на  карнизах.
Я вві сні чую крик ненароджених.
Я вві млі світлих лип упріваю.
У стихії вельмож і  зубожених
обвіваю одур бульвару.
Шепочу відвертими втіхами,
напихаю крам у  крамниці.
Не дотискую гальм перед психами,
і саджаю  дівчат на кислиці.
Міська брама в загуслих туманах,
всюди сокіл: по місту, по степу,
в драндулеті  авто-рин-мана,
на буклеті, в газеті, -  в браслетах.
Хто обожнює нашого війта?  
З лихва він дуріє від лиха,
завертає вельмож край стріта,
у юродстві зодчих все дихає.
Замудрив інквізитора притчею,
скуштував ваговите жито.
Обійняв  плащаницю правицею,
і воскресло на витрішках мито.





2007
© Сергій Негода
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні