укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44604, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2006.10.17
Роздрукувати твір

Олена Коробкіна

Демерджи

1.
Лики Горы: Сфинкс и Верблюд.
Воин и – Ваша Честь –
Крымская Муза – страшна,
Но как есть.
Без неё Гора в полкрыла.
Муза вблизи – гигантская блажь,
Казус, не исполин.
Каменный скол каменным лбом
В небо – глазом одним.
Соколы-вороны – к Музе Горы,
Воины-странники – мимо.
Музыка моря:
Горизонт – струна лиры,
Волны – адажио силы.
Муза ль бренчала?
Сфинкс ли крылом задевал?
Горбатый Верблюд горбил холмами –
Волнами горизонт, горбил легато звуков.
Ворон трещал горлом-трещёткой.
Воин в лоб Сфинкса – тимпан силы –
Ударной волной стихии.
Бей, Кузнец, бей!
Молотом скал во лба скол
Музу Горы горошь!
Это не струны лиры морской,
Это дух Демерджи-Кузнеца
Горой забавляется.
Фуной Гора дымится.
Как тебе, Муза, терпится
На плечах Горы?

2.
На плечах полудрёмного Сфинкса
Ты увидел роящийся пепел.
Это отблеск старинной палитры,
Где на ватмане тают закаты.
На забытый пюпитр склонившись,
Мальчик-паж не страницы листает,
Он забытые грёзы сметает
Тонкой палочкой дирижёра.
Ты, хранящий забытые грёзы,
Паж ушедший, как канувший в вечность.
Ты – служитель души валторны
Или Музы Эвтерпы странник?
Я не верю, не жду, не надеюсь,
Не грущу о давно ушедших.
Просто вижу роящийся пепел
В полудрёмного неба закаты…
Мальчик-паж оставляет пюпитр,
С Музой в вечность неспешно уходит…
Перед Сфинксом стою я вопросом,
Многоточьем – рассыпанный пепел…

3.
Музу – в профиль, анфас –
Звука звоном – на Горе Демерджи.
Звенели волны, несли дань прибоем.
Музе Горы – золото звона волны.
Летели вороны – выронили веретено
Времён – Музе Горы – Парок день.
Странники шли, дары несли.
Отец гор – Бабу-ган –
Музе Демерджи:
Венец облачный.
Сфинкс-анахорет
Смотрит и молчит.
Муза туманами окутана,
Звоном лазури убаюкана,
На ладони Кузнеца-Демерджи
О Крыме всё грезит…

2005
© Олена Коробкіна
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні