укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44155, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2007.07.30
Роздрукувати твір

В'ячеслав Рассипаєв

МП-251

Возле храма, что воздвигнут в честь Луки,
дистрофически соплив и худосочен,
паренёк вздымал две щупленьких руки:
"Дай кусочек! Дай кусочек! Дай кусочек!"
И елей стекал по тусклым образам
мимо продранной от вечных грузов сумки...
В чём был смысл батрацко-нищенской задумки -
хоть бы ангел зычным гласом рассказал!
А парнишке деться некуда от мании
взять топор и сделать батюшку гуманнее.

Поп скопытился. Но люди круглый год
восхищаются твореньем древних зодчих,
а поэзия вслед бизнесу орёт:
"Дай кусочек! Дай кусочек! Дай кусочек!"
Будто напрочь опустившаяся дочь
атеистки и больного клерикала,
с Марса кубарем свалилась и взалкала -
аж чертям в аду бифштексы жрать невмочь!
Но она - лишь незатейливая кашица
из метафор да гипербол примелькавшихся.

Разлетелись по Ямайкам все друзья...
В самом деле, на фига теперь им Сочи?
Но преследует их стон из забытья:
"Дай кусочек! Дай кусочек! Дай кусочек!"
И роняют ананасную слезу
города метафизической теплыни,
от которых фонарею я и иней
на локтях и рёбрах собственных грызу...
Сколько ж денег у тебя, хомяк пузыристый?
А желудков сколько - десять? сто? четыреста?!

Я тебе кричу, который с высоты
видит всё - и кости голодом песочит!
Хоть раскрась под каплуна свои хвосты -
отвоюю у тебя я свой кусочек!
Поселю на нём мальчишек и котят,
дам пластинкам шанс играть без звукосъёма,
обниму всех и скажу: "Теперь мы дома.
Здесь нам вечно молодеть не запретят".
Так что знайте: не напрасно жду я случая
раболепство уничтожить подкаблучное.

1999
© В'ячеслав Рассипаєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні