Я  флюгер сховав у скриню, ніч ізумруди прикрила.
Забута в наругах  фуга  на гірких  виросла мурах.
Закручує груди  оруда,  міщани летять на  зорі,
у корчах маруд товстопузих забруднені вулиці долі.
Жужмом дахи, і недуга зі свіжого ока – антени.
Сплітаються туго-округло  гарячі споруди-теми.
Червоні ілюзії ламп тануть у тінях, на мерсах.
Буржуї в  гнилі й тванюці   буксують, як жертви, у  ревах.
Сотає  кішка  у  ліжку,  змарніла лакейка  жде  ласку.  
Легка опукла акула  сохне і сушить маску.
Натхненний від шкаралупи вилазить  гарнюк з ребра,
ото він смокче під ложечку дощик, що ллє з відра.  
                                                                              16  травня 2007