укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 45769, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2026.10.23
Роздрукувати твір

В'ячеслав Рассипаєв

МХ-779

Назывались бы стихи мои «Осень», «Шмосень» –
сразу публика б решала: «Ну, это про листья».
Вон в статьях сейчас что главное? Заголовок!
Чисто клиповая ловля акул на живца.
Прячу жалобы за белым редковолосьем:
сорок дней ведь побывал в социальном лифте.
Почему не счистил облаком грязь былого? –
лифт не эскалатор: он в два конца.

Смотрят тёти в двухбуквенную сигнатуру –
солнце тычет лучом палящим: читайте ниже!
Не читают. За это ж не вызывают
с того света родителей на ковёр.
И скользят, как амёбушки по Сатурну,
по моим полигонам следы отрыжек.
Не поймёт нафталиновая звеньевая,
что за шифр в заголовок поэт запёр.

Вот кладу Маршака перед ними сказку.
Нет реакции: «Знаем, что их двенадцать!»
Все читают и время не экономят
в пользу долгих дебатов про деруны.
Я не знаю, как стихи собирают кассу.
Вижу лишь, как в облезлом шкафу пылятся.
Кто-то подленький пункт прописал в каноне –
и не надо ни сепсиса, ни войны.

Неохота разбазаривать квантовый бисер
на мороженщиц, врубивших Дунаевского фоном.
Пусть они сто тысяч лет по горизонт невиновны:
кто-то ж вынужден следить за молоком на плите.
Только мне не за стол: мне – в родные выси,
где искусства как данности код не взломан.
Там расширят – но и сузят мне масштабы нормы
в заголовках, декорациях и полноте.

2026
© В'ячеслав Рассипаєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2026 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні