Сергій НегодаУ степу чорний вітерстеп став полем славної битви в тумані з клятою та скаженою ордою за водограй на річці Вовчій неподалік скіфського кургану степ став рідним небокраєм для білих хмар з чорного моря несподівано пролетіли дрони над австоянкою вони перекривають амфітеатр бойових дій дрони біля кінотеатру заспівали апасіонату для сміливих птахів що живуть без страху та розправляють міцні крила і тримають рівновагу під монументальними хмарами я автівкою наздоганяю шлях у степу з розкиданими на всі сторони розрізаними ланами пащекуватих селян долаю міст через роздратовану річку Вовчу яку остерігаюсь ще з дитинства бо за всяку вдачу ентузіастів з комісаріату у степу зникають безвісти рідні мені соколи у степу лунає пісня мужності моєму брату у степу сяє гай і як гляну на нього в спрагу то перед осліплими очима бачу виднокрай зачарований кучерявий сад з комбінатом посеред лікарні і прислухаюся і чую небувалу артилерійську канонаду з чорною гарью над автозаправкою вздовж автостради засіває полями дощ у степу грає скажений вітер піднятими чорними хмарами у степу наражаюсь на криву з'яву демона з панорамою над розбомбленим кварталом
|
2026 © Сергій Негода |