чого зіскнів твій грішний дзвін
нічого собі годі тобі годі
дівствительно собі на умі
прохопився спокійний гомін молодих
з хитрої пронози добровільно відповів
ти окинь оком Корній діло ризик бійців
покірні стихії дронів і що з того дибки
чого сидиш Мирон біжи вниз тільки
по кілочках до води там твої людолови
сотні літ точимо стихії всі освоїлись
чого ти вільний хлопчик носиш хижим хмиз
довірив собі Овсійович простий схід
золотих синів-героїв поміж стовпів
звичайний подвиг при вічнім вогні волі
по той бік горбів визволив принижених долі
 очолив Свиридович  охочих в військо
до помочі робочих з особливої сили слів
коли той присів коло нього щоб вчитись
і гнівиш собі сіль в оці ось ти один грішник
ох що коли дідько лисий зводить річки
до сміливих воїнів ти свій Грицько охочий
не опозориш мого пороху всіх знищиш
сьогодні стоїть сторож мов охотник звірів
почорнів від солоної водички по совісті
ти помітив зорі моїх родичів в чорнім лісі
що ж гість чи ти чоловік чи ти молодиця
трохи полігоном прогонимо повнолітніх
 їм білим вигорить схопить хоробрий сором
строковички з них вийшло сім потів що ти
по можливості чом би скрутити кобилі хвіст
цить-бо вони сьорбнули піхотинців лихо 
вмить посірів почни сміливо з божих діток
то зовсім одноосібно віриш щоб побитися
з ворогом ти до всього готовий солідно
видко швидко вбив колодочки і зліз вниз
смішні хлопці звідсіль досвітні їхні жінки
щоб з'їсти свої пишні свині всім родом
гідні йти під зливи доки їм волочити ноги
отож щоб пісні гір з повним миром в човні
в польовці світло  чого він спить в болоті
животом вниз між ними осінні листочки
коли колотить його тілом і од свого вхопить
дивись він сидить собі в широкім човні
либонь дивись він в ролі вбитого при дорозі
на бойовищі стільки біди від сіроми
вчив літом вміти вижити при тривозі
зі схожим лихом до біди три чисниці
бог з тобою чого морочиш цілий колгосп
трохи остогид той сивий дід бородатий