укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 45569, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2026.06.29
Роздрукувати твір

В'ячеслав Рассипаєв

МХ-768

Неизменно вдвоём, как посконь и пенька,
мы бредём по полоске морского песка.
Оси сходятся где-то на скользкой волне,
барабаня в висках через пульс в топчане.

Видят только меня маяки и радар:
ты – как будто мой грипп или термоудар,
хоть следов две дорожки, две пряди руна...
Оглянуться назад – не свисти, там одна.

Я нашёл тебя в доме неиграных пьес
как простейший хтонический противовес
журавлям адвентистов, плодам десятин –
ведь бульдозер истории необратим.

Пусть невидимый шарф согревает плечо –
до пыльцы зверобоя твой вес облегчён.
Маяки исторгают грудной вокализ.
Паруса непонятно откуда взялись.

Начинаю тянуть увертюру долин –
протестует откуда-то всплывший налим,
будто я его в утренний нерест бужу,
камертоны кладя параллельно ножу.

Ты, конечно, всю оперу ставишь в тупик;
Зодиак подпевает, но бронхом хрипит.
Вдохновляешь меня – а черешня кисла
в этот вечер без месяца и без числа.

Пляжу – хихоньки-хахоньки. Фоновый шум
состоять может из разнозвучных мишур.
Кто кого не успел на распутьях найти –
мажь на чёрный батон солидол для культи.

Осязаемых рук разлетайка не ждёт.
Он как будто и наш – галактический лёд,
только ты ощущаешь его как лосьон
удержания в море и небе своём.

2026
© В'ячеслав Рассипаєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2026 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні