укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 45499, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2026.05.07
Роздрукувати твір

Сергій Негода

Верлібр на бересті

граюсь з мазками в зграї птахів
тут у парку зранку пахне фарба
я зберігаю таємний зім'ятий квіт страху
згадую обіцяну пастку у кошлатій пітьмі
і я побачив відтяту мряку на тьмяній палі
з картатою лампою тому і вилетів
до комісаріату повз антикваріат автовокзалу
у шпарі на трасі  визираю амфітеатр
зорепаду після камнепаду тепер остерігаюсь
з переляку підглядаю монументальність
Вінниці яку безперестану піднімає
зоряний неначе свою кардіограму кінотеатру
як він оригінально перелетів булькатий гай
і присів на тротуар біля ресторану
в якому підняли до гори небокраю гармату
спокушаюсь потенціалом його репертуару
хочу розпитати про континентальний саботаж
дезодорантів від усіляких шоколадок в телеграмі
тихо присів в однокімнатній офіціантки
вона роздратована сама з собою розмовляє
почекав прославлених бідолах з виднокраю
відчинив їм гарячу кошару кухні  
і не помічаю як вегетаріанцю з пролетаріату
пропонують апасіонату замість рибного філе
я вкотре вдихаю сажу і зітхаю
утамовуючи у собі полум'яну тінь кохання
потім втручаюсь у вихвачену противагу
з гамузом і впізнаю собаку серед туману
знову запираю двері і вимикаю світло
я сам збираюсь здійнятися тому поспішаю
зректися тіла і уявно розплітаюсь душею
признаюсь що стидаюсь при цьому співати
строкату пісню про спокусу оленяра
навіть боюсь звертатися до власного зламу
я лякаюсь чолов'ягу з ентузіазмом
впізнаю його універсальну ротяку
я знову шугаюсь її чоловічого макіяжу
від водограю звуків просто замовкаю
знову відкриваю двері і прислухаюсь
і озираюсь до півкварталу там де лікарня
швидко перевдягаюсь в доходягу
іду на панораму до карнавалу
вурдалаків роздратованого криміналу

2026
© Сергій Негода
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2026 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні