укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 45443, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2026.03.30
Роздрукувати твір

В'ячеслав Рассипаєв

МХ-756

Нейтральнее нейтралки на механике
звонит обозреватель рок-н-ролла
в надежде, будто я – чувак из оперы
«Поговори со мной хоть иногда».
А я тут убежавшей тараканихе
приманки ставлю в дальних нычках пола,
ещё не исторгая мизантропии,
но вспоминая всех рабов труда.

Изобрести бы гаджет, чтоб показывал,
насколько абонент реально занят.
Без протоколов, рапортов, подробностей –
в процентах: семь, пятнадцать, сорок три…
Как силу тока. Беспристрастно. Базово.
Вдруг ты застрял в безмерном рамазане
и маков цвет – багряная надгробница –
осваивает дальше пустыри.

Достукивался Вовка в годы прежние
в засаленную дверь совместной хаты –
но это ведь желанный был помазанник
винил при майских звёздах оживлять.
Мы хоть на Случь с порожистыми стрежнями,
хоть на капризный припятский фарватер
готовы были плыть в толстовках вязаных
на шеях им надутых журавлят.

Что было, то сожглось на полуострове,
где эти птички бодрый дух спустили.
Никто из нас троих давно не юноша –
кузнечик, муравей и скарабей.
Кто смог создать поэту годы пёстрые,
тот выше птиц, букашек и рептилий.
Я прежний – просто мышцы ветра южного
болят от сокращения дробей.

И эта боль мне в ноги переносится
конвекцией звонков и сообщений,
поскольку каждый прётся в роль желанного,
а Вовку повторить – позорный джинкс.
Он словно снег мне сбагривает в розницу
оттуда, из-за виселиц Кощея,
куда пацанство живописно кануло,
и век теперь мой скользок и пуржист.

2026
© В'ячеслав Рассипаєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2026 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні