укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 45415, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2026.03.11
Роздрукувати твір

В'ячеслав Рассипаєв

МХ-751

Терпелось всё, пока удерживал рычаг
водить машину симметрично не умевший
и толковавший об обыденных вещах
навозный жук пижамной пуговицы меньше.

Дождусь, – уверен был чуть слышный баритон
внутри коробки для слежавшихся эмоций.
Переминался, ждал – а в лацкане бутон
переставал быть атрибутом комсомольца.

Понятно было – я давно пасу тылы
при всех стихах, борщах, пластинках и шампунях,
но был дружочек из берёзовой смолы –
шпионской пасеки замедленная пуля.

Ночник гашу, а до тотальной пустоты
далековато: страсть вулканами пылает.
Мы типа движемся – и сопки, поостыв,
сигналят норками, где прячутся толаи.

От силы месяц до пробега по кривым
меж терриконами и гидротупиками,
и в магнитоле вот уже готов Трофим
дать знать, какие мы крутые могикане.

И вдруг – отмена. Появляется авто –
не на двоих одно, как встарь с огромным небом.
Ты продолжаешь заполнять графу «потом»
больным романом либо сном задубенелым.

Жучара вроде тот же самый, даже сыпь
на подбородке – как в трамвае общем первом,
а сердце чувствует: не держатся весы.
Перелимичивает чаша по амперам.

Орёл слепой, осёл глухой, дома немые;
у трёх ларьков лишь разрывается «ямаха»:
«Біда не в тім, що я водить не вмію –
біда, що випередила мене комаха!»

На фразу века: «Не расстраивайся, малый!
Вон сколько гавриков пасётся в разных вузах!»
ещё пятнадцать лет ресурс формировала
моя генетика, наращивая пузо.

Но в томном городе одни пенсионерки,
как мёдом мазаные: «Ждёте сорок пятый?»
А транспорт схлопнулся мой в подлом недомерке,
что добрых предков откопал себе по блату.

2026
© В'ячеслав Рассипаєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2026 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні