на майдані біляві щічки
ганять  найближчих правничих
гіркі дні в гніві біди байди
майте каїнів батіг в рваних шрамах

накажи хай віддасть
їм наші крихти хліба
чий там кінь зірвав пір'я
ач який швидкий  

там піднялись в ніч дядьки
при слабім місяці бадилина в сіні
дитячі скрики галакають на скирті
діждавсь і ти лиха

якісь тварі з півдня
ти аж скисла
кінь вибіг із хащ піднявся на вир
вбивати жадних привидів

між кривими стінами хат стара мати
видимий вищир пса на прив'язі аж скипає
вдарив після віддачі на крик хазяїна
заклацав здичавілий камінь від відрази

відважний вигляд зіниць сина
так ти виспався  збирайся на січ
на виїзді сіпнувсь дивний ніби жайвір
тягни насипай набік крайцями крихти

сивий кінь бігає хмарами
кричать дяки від сільради
трішки застиг запал на дахах
гаразд злізай вниз у прірву

за такі частинки щадять
дядьки підняли хай всі в піджака
ти бачиш яка кривда
аж зіпріли страшні тітки

хай далі світять блакитні світильники
а ти такий сильний і завагався йти
триклята тая січ
там така знахідка така напасть зграями

стільки віри вистачить для наших бригад
батя я зараз на час машина
я на кілька місяців і назад заїду
тамдрібна крига на Дніпрі і тьма

здригає хижа грішну тінь
якась сніжна мара
палає гадюка
нахиляє крилами примари

в гніздах зламані втіхи
залізні змії літають я звикся
на вигляді якась біда скипілась біля хмари
а там рідні зібралися за масивний стіл

відкривай піч на виразах щасливий сміх
милі лиця дві  Марини в літах війни
забарилися так би і зараз зникли
навідалася зім'ята тінь а там затяті шпаки

в рядах міських базарів цілі діжки риби
світ яскравих дарів і гарячих півнів
птахи мрій в гаях садів
а тут скрізь злий їсть зв'язані  хліба

вічна правда на красні барви платків
тяжкі дні які там празники відправляти
ясний вік згас і напасті на війні
слаба мати а він нищить хати і тіла

тільки за місяць  втратили храми і всі склади
гнів найкращий в Андрія
блідий палач тихий плач  пішла з хати
такий гіркий жаль він впав і вдарився

жаль за гармату давай за файну маму
мала дитина тямить на блиск світла
як завжди втіха місяця чіпляє сад
настирлива Дарійка радіє старим книжкам

нагадав страх грішним вікам
крім них самих
бачиш крихітки красних маків
гаразд хвалитися та радіти вали звідси

відкривай три брами та
вікна там тітка
нарядилася Марійка на ніч
принишкли дві ящірки

забігли поза задвірки  у ліс

страх факіра сп'янів на страстній зарізав
зелений панцир лісу і тримає лиш плями
у тьмі у багні парник і вампірам кайф
на в'язкій твані болота синіє ягода

кваркає вскач скажена вітля на валах
поміж заліза жваво збирають гриби
жадібна Надійка та жвава Марійка
змарніла Алінка кричить мені заїдеш

заміжня Раїса чи ти зарікся засмійся
завіса після застілля їх аніде не видно
у спеку пазли берез пахнуть  прахом
багріє барвінок жахіттям в задвірках

клапті страхіття старіє мохом каміння
лисички з підберезниками гуртуються
патли верб над водою - казяться горобці
трясеться весь у траві палац лісника

чи ти зарікся на граніті заліг жовтобрюх
пасма дубів ховають пасовище кабанів
гарнір водою топить плавні під пяддю
захотіла грибів і зраділа що в лісі змарніла

закляк аж заскімлив від м'якоті на заріччі
де магічного водограю гладкий танок
парко заїдці у пастці прибіг під калину
між пагінів захтів і затіяв завбільшки усе

ти комахам відкрила лахміття навідмаш
надмірні пащі пахнуть грибами в макітрі
загудів горб мурашнику каліки повзають
пластуни затаїлись у дуплах зниклих сов

драхлій засів на зайця в надії на здобич
в лайні зацвів дуб навіяв загріб  до сонця
мамій наплів жуків на м'ясних залишках
надмірно нагрів забіглу у ліс заслінку

як знавіснів зарізко жалітись Марійці