Опубліковано: 2025.05.30
Сергій НегодаІду вже сліпийрозчавить незриму меву потоків розгуглена і виморена лють усвідомлень померк диму навмань снує річками пориви б'ються в терені і виє розмаєм нове зародження проклять і зрад витками хмар рядить вечір ракурси таки не виведусь я вивертами бо рвусь в суперечливий поглинений простір іду вже сліпий в кругах заклятий вгрузаю в твань боліт моїх предків які здобували плацдарми не одними грошима а силою війська вольницю нашу виборювали на полях битв витратили енергію свого здорового глузду на можливості і на ресурси в інтересах власних володінь проте постійні конфлікти і зради перетворили нашу міцну силу у страшену біду у народне горе тому діти мої не шукайте в кабінетах своєї свободи бо там - маріонетки стосунків яким треба ярмо батьківщини які знецінили усю боротьбу перерозподілом грошей за кордон силуети молодечих немісцевих репортерів-суперменів на бойовій дискотеці мінометів помежи селищ меркнуть верстви волонтери їдуть до полонених потеревенити в інтересах розсекретить зосередище офіцерів перетерплять ці навіжені кілометри грецькі церкви креслять силуети взірцевий обрій мародерів ненажер в кар'єрі воскресли білі лелеки біля саперів дві вервечки в очереті шкуродерів кавалерів на китайській автокареті три РЕБи все більше тут мародерів лелечить в обійстях зелених вишень між заквітлих лип пахнуть туалети біль химерно зхрещених кленів чуття недешевої Джульєтти в кафешці розітерті пістолетом зворушена хризантемою в очах угледів брюнетку біля оренди земельки кришталева навощена після халепи з серцем мегери угледів перетин антени з Говерли наречений її при шаленім кулеметі миттєвий Олесин з витребеньками посиденьки і лише один тверезий життєпис з креветками та скришений біфштекс клієнтів коротенькі прем'єри вендети джентельменів та велетнів мене бентежить веселий метелик на рожевій серветці із барсетки характерник із Перемишля біжать навперейми білі шереги берез а далі олесині вінницькі ренети від щедрих концертів між верб пісня Оленки під флейту Ельзи впертий кепський окремий вершник чує застережні сирени під екстреми невичерпної смереки дотепний в суперечці спершись встрелив верлиць на яблуні чверть глека це лише жменька а вам теплої гречки з стейком пощезли скажені скелети в терені чорні пензлики темних нехристів беник і келих вилетів геть і в рейд темпи від спеки сфери в скверику рейси шпендиків зжерли жертви стерті рештки живої дельти річки терен терпне від скверни смерті на другім поверху зверху вічність а ти вніс іпотечні лепти куркуленку передсмертні мізерні смс до громовержців безперевні спадкоємці чужоземні уперті у нас ще дешевше напевне дешевеньке президенте це ж обдерте сімейне усеньке чорненьке авто а тож ви середні мільйонери від нафти при муніципалітеті з метрополітеном ви якісь кумедні сєвєродонецькі бізнесмени з вами безпосередньо іноземці генуезці у вас без застережень та без попереджень прошу обережно тут є навіжені підприємці є сорокаденні переселенці інженери а у нас простеньке котеджне старе озерце яке відображає в кришталевій студеній воді небесне височезне паралельне недремне химерне відверте це пекельне нове життя воно на здоровезній тарелі тече собі далеко це сухеньке усеньке руденьке кумедне яке пішло шкереберть з утечею дебелих од ви як європеєць з офіцерським вишколом незбагненим перевертом з огрядним контейнером оселедцю нащо вам височезний трансгендер аби теленькав металевим відерцем воду як нащо це богемний євнух мільярдер він почесний член об'ємної корпорації у ньому напівтемне німецьке таємне зітерте взяте з норвезьких музеїв та у чеченців тут пекельне не дремне страшезне химерне таке не стерпне але живе собі менеджером окремим телепнем зморене уперте так ви берете мене в ополченці нічого собі він мереже інтернешнл у портфелі-трофеї чеше язиком без обмежень по арт-тунелю чудово так лепече і лелече перед дисплеєм Post skriptum інші поети знають про мене більше ніж ти читачу хоча самі найжахливі мої гріхи знають усі вони особливі з тілесним оголенням які не дають спокою уяві та моралі часу проте у моїй мохнатій мові на даний час чомусь відсутні розпутні жінки так про це свідчать відсутність моїх генів у їхніх позашлюбних дітей котрих у мене немає хоча усі ми діти свого часу котрі можуть тримати у генах лише гріхи батьків одначе моя мохната лірична мова може ще і не так виявляти себе це помітно у звуках слів поетів наприклад клоновані розпутні ознаки часу у моїй інтуїції і тим більше в моєму інтелекті це проглядається у змінах імен моїх сучасників для цього досить згадати про зміни в прізвищах людей минулого століття якщо у слові лише відокремити або відкинути один склад слова відповідно до такого зразку: распутін - путін - тін бєсстужев - стужев - жев юсупов - супов - пов шувалов - валов - лов щетінін - тінін - ін то ти читачу вже певне понадумав що ще треба нам дочекатися нової імперії цінь (сінь) після отаких відкидань складів у словах проте це лише анекдот та гумор і все таки наші реалії свідчать про новітній хаос війни саме тому бо у справжньому слові "негода" зворотне прочитання "ад- о - ген" ось на жаль в чому я грішний і саме для нашого бойового сьогодення я - гіпер-trans-smart-грішний поет
|
2025 © Сергій Негода |
Текст вивірено і опубліковано автором
Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”
Написати відгук в книгу гостей автора
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.