укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44840, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2025.03.20
Роздрукувати твір

Андрій Теплов

символ добра...

В одном из советских дворов Ленинграда
роскошная ель, процветая, росла ...
Но мало кто знал, что в годину блокады
её посадили как символ добра...

Блокадное время... Не хватит печали,
чтоб словом иль звуком его передать.
Зима сорок первого. Живы едва ли.
Но дух отдавал всем приказ выживать.
В одном из домишек - четыре семейки
под общею крышей ютились впритык.
Всегда у порога, на старой скамейке,
любимец Трезорка нёс службу, "как штык".
Морозы крепчали, да голод - не тётка:
сознание меркло от общей беды.
Еда лишь мерещилась. Средь околотка
в собачьей лоханке - осколки воды...
Застывшее время. Предел всех пределов.
Вдруг верный Трезор убежал впопыхах...
Но вечность спустя (а точнее, неделю)
явился с упитанным зайцем в зубах.
Жильцы обомлели... Ох, сладко поели!
И смерть отступила. Вновь вера в глазах.
На брошенных мёрзлых полях сквозь метели -
клондайк овощей да зайчатам размах.
И пёс, как часы, приносил людям пищу,
спасая от лютой трагичной стези.
Жизнь любит того, кто возможности ищет,
хоть сам он порою по краю скользит.
А дни - то тянулись, то пулей мелькали.
Без спросу свалился у ног Новый год.
Конфеты и ёлка!!! - на дичь обменяли,
устроив детишкам сюрприз-хоровод...

И всё б ничего... Пёс однажды вернулся,
по снегу влача окровавленный след:
на мине фашистской Трезор поскользнулся...
приполз, исполняя последний обет.

Как лучшего Друга, его схоронили,
прощаясь... страдали без слов всем двором.
На свежем холме дружно ель посадили,
что жизнь продолжает...
И пахнет ДОБРОМ.

20.03.2025

2025
© Андрій Теплов
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2025 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні