укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44826, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2025.03.13
Роздрукувати твір

В'ячеслав Рассипаєв

МХ-697

Ты его – как собачку и он тебя – как собачку.
Вроде идиллия, а чтобы дело начать сообща –
пшик, да и только. Дни превращаются в жвачку.
Живёшь, как из ляжки вытягиваешь клеща.

Бросил монетку – и думаешь про возврат:
вдруг через пару домов – твой прототип из книжки!
Не надо с разбегу-испугу баррикады взрывать,
дабы скатиться из высшего слоя в низший.
Мечешься, взвешиваешь – а выбор скуден:
здесь скука, там призрак – что делать будем?
И снова на кухню. А что? – без стихов живут:
скуфидонок, смотри, полон Болливуд,
но обратное – вот это вечное "я б что-то скушал"
незаметно и метко любого делает скуфом.
Нейросеть подгорает: рыжего хочешь? русого? –
ну, ей-богу, как яблоко или мясной рулет.
Выбирай их себе вот так. А потом раскусывай
каждый хрящ при душевных рецепторах на нуле.

Всех-то проблем – перестать быть псом на лежанке
в честных глазах равноправного огнеборца
и горячо обнять – за реглан, за пиджак ли –
пусть он в ответ брыкается и дерётся.
Грянет пора – сам прижмётся к зелёному шарфу,
заблокировав надоевших козла и шавку.
Важную мелочь развидит, где раньше пыль
смешивала коричневое с солёным,
минное поле с уютным автосалоном,
стружку и пластилин, мрамор и кошениль...

Будем, наверно, кустиками – алычи и кизила,
раз уж настолько грешны для лучших реинкарнаций.
Лишь бы не поводки в качестве движущей силы
зимними вечерами, поневоле плаксивыми,
и на меже двух граней было где разогнаться.

2025
© В'ячеслав Рассипаєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2025 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні