Авторський переклад з російської


* * *

Уяви собі, що лісом
До добра йдемо в полон
Під рясним живим навісом
Вже рідких жовтневих крон.

Уяви, що у чеканні
Неминучих щастя днів,
Оп’янілі від мовчання,
Грієм душі при вогні.

І у пам’яті потоках
Неухильно нас жене –
Декламуємо ми Блока
Та, напевно, і мене.

Уяви і погляд злади
В зачарованій тиші.
Уяви, як віє радість,
Вириваючись з душі.

Одурманений зорею,
Тихо кружить листопад…
Як і осені тієї,
Так багато літ назад.

------------------------------------------

* * *

Ты представь себе, что лесом
Мы идём с тобой вдвоём
Под редеющим навесом
Крон, увитых октябрём.

Ты представь, что в ожиданьи
Неминучего добра,
Опьянённые молчаньем,
Греем души у костра.

Возвращённые к истокам,
Мы сидим в плену огня
И читаем тихо Блока,
И, наверное, меня.

Ты представь и нежность взгляда
В зачарованной тиши.
Ты представь, как дышит радость,
Вырываясь из души.

Одурманенный закатом,
Тихо кружит листопад...
Точно так же, как когда-то.
Словно много лет назад.