щоразу здається що знову до школи ні іноді навіть здається на лекції цей вересневий цвинтар листя опалого під ногами
це тільки здається і сенсу не має лише
малятко мереживо тіста ми мали забути не мали та все майже все ось ці лекції повінь безмежного змісту
я все пам'ятаю немов це сьогодні було наче справді на іспит
який би мені не потрапив до рук я все знаю на пам'ять
та пам'ять тут зрадить раптово закреслює все
який би тобі не потрапив до рук камінь серце мережив
який би тобі не потрапив до рук камінь кинь його небо
не знає де залишок де із глибин потойбіччя
тобі не залишиться повінь та мало це все
залишитись ці карколомні життя мов наруга
над сенсом та сповіддю над неможливістю змісту
щоразу здається я вивчила все та забула
в якому там році все це неможливо було