Опубліковано: 2024.08.22
Вoлoдимир Роберта***Авторський переклад з російської * * * Де вічну гру веде з пісками Невірна хвиля бунтівна, Лежить сумний великий камінь, Усього звідавши сповна. Лежить і заздрить скель вершинам; У думах невеселих стих. А море безупинно хлине – Потоки котить сліз своїх. Та вічну гру веде з пісками. То мляве, то стає шпарким… Лежить сумний великий камінь На серці-крихітці моїм. -------------------------------------------------- * * * Где вечную игру с песками Ведёт неверная волна, Лежит большой и грустный камень, Всего изведавший сполна. Лежит, завидуя вершинам Высоких гор. И горд, и тих... А море по его морщинам Потоки катит слёз своих... Но всё ведёт игру с песками. То вял, то страстен волн подъём... Лежит большой и грустный камень На сердце крохотном моём.
|
2024 © Вoлoдимир Роберта |
Текст вивірено і опубліковано автором
Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”
Написати відгук в книгу гостей автора
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.