прийняти все мов квітне літа квіт мов сниться нам любов масна від нафти пляма
дарма це все було чи ні сказати хто тепер напевне міг би
як та колиска над безоднею життя на кожне слово "так" шість мільярдів "ні" пробач мені цей страх цю змову над-мовчання
прийняти все як є це літо і тепло цей сум цей дивний сміх ці очі в телефоні
це все могло тебе полишити та ні залишмо все як є як не могло не бути
ця повінь заливає третій поверх виблискує вода бетон спальних районів
прийняти все як є ще важче ніж колись ще важче ніж коли все "є" ще мало бути
так квітне тут життя так квітне і мовчить не клич на допомогу
любов моя цей страх міг поєднати нас мов стрічка колисанки
забудь що є ще "ми" не все тут має сенс не все тут має сенс можливо що не має
так квітне тут життя холодне і пусте і тепле і прекрасне
обрати хто б тут міг те що йому спаде сьогодні до вподоби