Ольга Брагіна***чи світ що має право говорити звідусіль усі ці імена що стерті просто так тому що є війна тому що всім болітиме навзаєм ми знали б що потому але ні в затьмареній пітьмі на все що відповіді певної не має збери докупи юності думки ти потайки втечеш від тіні та життя все що тримає нас вся лють кохання юність чи світ що має впасти догори ось він ось падає бери дозрілим яблуком в долоню чи світ що має виплекати нас був вічним і пустим увічненим з любові ми всіх любили за життя але тепер тут скрізь трава нові ці зачіски від нежитю пігулки чи світ простромить тіла тінь ми не забули поготів усе що тліло та цвіло з кохання не страждало чи світ був вигаданий весь на кожен день цей календар ось так зірви останній цей листок і цвях залишиться навічно чи світ забув що знав тебе тепер не знайдеться ніде все мало бути але ні коли куди навіщо моя любове все мине так розлучатися не зле так просто є так повстає життя з-над муру я мало знаю але ми тепер полишимо знак тюрми що значить слово "назавжди" ні що значить воно нарешті чи світ що мав говорити за нас з усіх своїх вигадок і прикрас обрав найпрекраснішу оповив твою шию |
2024 © Ольга Брагіна |