Варел Лозовий***Нічний забутий чорнобілий фільм наполовину вигаданий хоррор За долар вхід де саундтреком хіт і вихід з монохрому у жагучий мов отрута колір Макітра зранку у артеріальних ле́щатах захмарна мрія краніолога фахового поціновувача обсидіанових черепів та їх лицьових кутів марно хоче втопити мов цуцика надокучливий як гавкуча сука мозок у реторті формаліну що тисне її зсередини як ембріон вулкану у сейсмічних переймах запаханої запханої за черес астероїдів набубнявілої літосфери ще до нашої віри і ери Ти повідай чому намотав цю Сатурну чалму? Накрутив мов султан Сулейман гарбузою тюрбан на башки гамівний барабан Простягсь сучим язиком висолопленим зрадливий козаченько гилякою стятою з довбешкою відтятою та китайкою обісцятою Адже Помпей був патрубок психомоторний та Цезар був крутіш кізяк Тож з ліжка прутником бравенько встань і формуй свій титанік питань Та біжи терміново голитись здерти з писка наждак цей дошкульний свербіж припинити ніби лазить вздовж шкіри ласий жирний хробак та гризе вже всірілі ланіти Поголивсь то диви як курка сполохана думки на яйках теорем кладе на стелющені варги цілющий рівнянь біокрем Най розшкварений збудженням писок тобі пестить приблудле розмокле повітря креслить закутки твару каскадами рисок натяга на тонзуру тіару чи бодай хоч єпископську митру Отче овче наш одчини наші очі на час хоч на мить хоч на дві очі чорній вдові Адже тра адекватно сприймати те що ми охуїлі примати Ати-бати ати-бати йшли совітськії солдати всіх без винятку їбати Всім героям тила роздавайте вила А я лучче полежу станів виведу межу пограничних чотко рімно за три ходки три саперних ходки плазом спритним пластуном зберігаючи геном Міну вправо міну вліво вужем крученим грайливо Та до вечора закляк як на шворці шапокляк Так цей день інвалідом й пройшов як застрочений зінгером шов Та з небес обізвавсь дід Панас розігнавши по ліжечках нас На добраніч казав любі діти бо вже годі вам буде пиздіти
|
2024 © Варел Лозовий |