Один-єдиний дуб
у Берегово не спить.
Кремезний хитрує
мудрячими стратегіями.
Його хміль робить химеру,
яка у бджолинному
ґнізді не тліє. Тому незламний.
Безпробудний смерч над скелями
Карпат щодня накручує
чотири сотні верств,
на своєму шляху лукавить
над долинами і роздерає
ягнят на шматки.

Осяяний граб в Коломиї
скрипить на всю Україну.
Міцнючий і дужий
корінь має,  втримує
гірські потічки, які співають
сороміцькі коломийки.

Цвинтарний явір в жилах,
трясеться в Бахмуті, як скрипка,
луна йде на Червоний Яр.
Але втримав на вершку
пришпилине гніздо жайвора.
Відчайдушний вітер-буян
накрив псів-окупантів,
вирвав усі бліндажі з корінням,
Вітер-міць закидав ломами,
каламутних баламутів в балці
пошарудів скибами
і мотлохом горбів і чкурнув
подалі від покинутих осель.

Чорний обрій вияснює млин.
Старий крихтить над горіхами.
Накидав Говорун-бузувір каміння
у двір шалапутів, боягузів
і швидко скрився за хутір.

Затиснув  великодушний кацапура
мініатюрних новоприбульців
у м'ясорубці. Скороминущі душі.
Трусить червоногубий Мелітопіль.
Балакучі самогубці шарудять,
загребущі в Енергодарі.
Утерта кров'ю акація
роздерта в Запоріжжі.

Приліт ракет вирвав двері поліщуків
з обох петель. Викинув дах у ліс.
Нетямущі і безпробудні
металурги, наче чорногузи,
не встигли і матюкнутися.
В радіусі хати розніс вщерть.
Нецензурні безпритульники.

Замріяний в'яз про всемогутніх.
Надпотужний на велелюднім сабантуї
у Гайсині підірвався. Вигорів запах.
На капелюсі візерунок обернувся.
Добре підкинуло. Уцілів боягуз.
Трубадури війни жертвують -
тисячі смертей щодня в Україні.

На височенний бук  
в Тернополі  виліз  горинич
і одразу  від злості висох.
Висушеного   горинича
з'їв стерв'ятник. І давай гуляти.
Потім ворона принесла на  бук
напівкруглі ізумруди  з Вінниці.
Сховала у своєму гнізді.
Захотіла  їх продавати і
давай гупати і муляти
усілякі олікси.  Тепер має утрати.

Жалібна горобина  
в Почаєві плаче.
Над Почаєвим
мутант-орел кружляє.
Посеред ночей  
здійнявся   орел.
Урвав собі русявку.

Буран пролітає  над курганами,
бульвари лунають уламками Бахмуту,
Горлівки, Пісків, Вугледару.
Орки  від щурів тремтять найпаче...
Мухи їх лупають за кущами.

Рясна підперта яблуня
в Володимирі  підперта.
Горе залітає до обійсть,
всюди  по Україні
яче-біда війни.

Уяви, барвиста груша в Ковелі
видерта з коренем на будяках.
Ураган-вулкан на півдні
степ переколотив, у куряві
чимдужче дишачи на жуків.
Вивернув усі пуп'янки бубок,
зірвав  каховську греблю.

Чарівну сливу в Звягелі  
звір притовк, узявши
трупи жмуттям в Петербург.
Строкатий  клен
у Жовкві поліг у буєраці.
Найважче  горе  лелекам,
хлебчуть гарячу біду.

Вертлявий ясен
в Хмельницькому
освітив болем Україну.
Урвавсь терпець.

І знову ялицю в Житомирі вирвало,
мертву несе і кидає попереду.

Береза  в Малині клянчить
у рідних на війну  з орками.
Скажені сирені  шугають країною.
Укотре посічені верби у Нікополі.
Лихі змії несуть бридоту  гидку.

Покалічений мопедом-шахедом
каштан у Херсоні ,
йому навхрест
підв'язали плече скотчем.

Куляста сосна  у Вільчі
з переломом стовбура
лежить на теремі.

Гола вільха у Золотому
не встигла забігти у шахту.
Заклякла під артобстрілом.

Величезна липа у Вінниці  
над Бужем луснула  
від вибуху клятої ракети
І згоріла вогнем над човном.

Розлога тополя у Одесі
розірвана  касетами  клякне.

Справжня осика у Вугледарі
під  постійним вогнем згорає.

Файний ялівець у Дніпрі
виповз з пожежі н
а набережну. І вмер.

Пресвята черешня
в Мелітополі ,
красна від крові,
серед  міста
розстріляна.

Дозріла вишня у Києві  зломалася,
гицелем  задіта  на Виноградарі.

Неабиякі  животворящі
мощі смереки в Яремчі .

Молоду червону калину
тримають  в полоні в Луганську.