Проминув повз мене сокіл,
старий бородач Асон.
Так, цить, не чути,
як гальмує кажан, ось, чпок,
 витримує обломи,
а потім висмикує кермо,

пильно кермує геть
світ за очі на затор.
тамує роки приступами,
прошкує на базар перекупок
через ринок флорентійських скрипок,
поцмакує і прицмокує, снує і чимчикує,
наплямкує і сопить, очікує переляканих
принижений війною, видряпує свої вимоги.

Ваня Івацко, це якийсь
жмурко з хуторів.
А якщо повелів твій диВанько з престолів,
то бути новими янголами,
то ти ще й дурко!
ТОДІ валяй ангел!

Коли це Іванко був дяком,
то все Ганя. Та не туди пішов,
не спіши Івася,
ти сюди давай кабася,
приготуємо-поїмо.

Усі крихти майже злизує
з  кепського стола.
Усіх осуджує, щось мугикає,
постогнує.
обломує залякані душі,
накликує через ціпок
розшарпане коліно,
яке зіскакує з нудьги.
Неприємний контакт руйнує
і одразу обламує,
розвинена скупість зблимує вогнями,
по дузі нудьгою зблискує
і зблискує кулями в очах.

Ніхто нікому не зобов'язаний
творити цей світ. Не перша війна.
Зненацька Міша Тиша напартизанив.
Мишко забув, що і сам буйвол
злодіював з ідолами три дні тому,
як вийшов з едему з тачкою,
од, житейський рай у Михайлика.
а хто цей воїтель Михась,
 із покровителів журавлів,
був, як страхопуд, на лексусі.

Зустрів, так він ще й стріпує і доконує
жахливий ірокез, руйнує музикантам  настрої,
і він радий, за всіх розцілує, про що інформує,
вдячний взаєминам, за яким прослідкує.
Як жаль того, хто розгублений, маніпулює
гумором, скриває здібності і собі, блядині,
не довіряє нікому, вимагає відношень.
Чи зможеш ти тепер бути вмотивованим
на компроміс з підтримкою і турботою,
якщо в присутності інших ти обережний,
ти не можеш бути самим собою?
Діма Київський гуляє серед відьом.
Позавчора де-Митько з вівчарами
спустився з бескидів. Оце гуцул на висоті.
Софіївський Дмитрик вертить небом,
раптом виявляється Дмитрусь Людоїд
в полюдді компанійський мисливець.
Обняв довірливого рижого з сивиною.
Збуджений міркує від повернення пам'яті.
Пригадав любов, що дарувала сили. Сумує.
Зацікавлений жити турботами сьогодення.
Допоміг відчайдушному, ніжна туга,
Розпач, наляканий настрій, скорбота,
Істеричний, тривожний біль, закоханий.
Заклопотаний очікує, сам собі
препарує чужими розкопками..
Сердитий, безсоромний, безнадійний.
Змок під градом райок, а тут Петя
Чикатіловський, що живе
у содомі чрезвичайок мокселів,
як в притулку архангелів,
де повна  лінійка стволів.
Петько Бімбальський,  ще не збожеволів,
шаман борделів та жадатель ринку і толок.
Ні, це Петрик Ломбардський, - ото жилка,
апостол без ореолу по чорному налу.
Він сокол, має хазяйський виднокол,
приятель Петруся Муравського.
Пригнічений, принижений, розчарований.
Відвертий, сором'язливий, співчутливий.
Ревнивий, гордий, надійний, цікавий.
Симпатичний, зачарований,
Поважний. Схвильований вуйко
 вийшов додому із війни.