Катапульт застукав бабу стару в саду.
Ач, вдалася, зараза така на кумася.
Зазвучала лайка, губа-бандура,
в парашутах шалапутів.
Вантаж 500. Не лякайся, банзай.
Та не заважай. Дрюкайся в ґрунт.
Я наґасалась з одороблами
та мазурами. Так дрюкалася.

Кураж. Устала баба з баламутами
тягати багаж. Важка баба в кумася.
Напручалась, так, усядь тут, зваж.
Як, тю? - Я, сама, як вантажка!
Зацьомай абазая. Давай, назад,
упрягай бугая, Ну, зараза!
Ну, заматюкався, ну, злякався.
Трюмай. Чур, раз. Трюмай, Юрась.
Упіймалась. Кумась. Укуськай раз.

Ну, закручався. Ну, затрюкався.
Навлюгався,  відпочувай. Шустряк.
Банзай, аж залаявся. Взяв жар бабу.
Як глянув, а  там така трута в груддях.
Краватка "абазай" - баба
зрубала раж з мулата-могучаря.
Якась в тебе випрудка загаряча?
А де твоя зарплатна картка? Кумась.

Файний, гарячий каравай у кумася.
Чавкай. Хрюкай. Мантрачка така.
Ну, зараза, так, на, завтягай у клуню.
Ну, завглюдай, там, наш бугай,
в груддях буран, яч, магуча курва.
Завдай. Раз. Давай, завдай. Два.
Схапав та  ж стукай. Як вам, Байрам!
Складайся в ногах, не заважай.
Як заграв бугай!
Звуж, мурля, мамаю.
ГА-бля-мамля.

Прашукайся в кумася.
Зачав. Намантачився.
Шулячка якраз там, в кума.
Ач, шурачка, в кумасях.
Так, запхай, сам,  а цю я сам, так.
Це ваш раб? Алкаш-бурят  з Байкалу.
А як надрюкався за рашу. Свят-свят.
Засюдлав заразу сюда.
Завддав жар кардану.
Чекай. Чудак. Нащупав бугая.
Чур, щас, якраз, вся брудна дупа!!!
Блюззяй, давай, удар за сраку,
мя, завруляй щура сюда,
надрюкав марудну, тю!
 Взяв у смаглявую руку і хряпнув.
Аж, ач захрюпався. 
Ураган! Бачу, ця ваша баба-буран.
Вгадав, як будяк в жару, жась в трюм,
Так, наче звалявся в яру байрак.
Як там,  ваш і наш бугай!!!
Вчатував Галю на Курултаях?

Давай, на руках цього бугая!
Відпускай, я зняв, не дряпайся.
Давай, залізяку, ну, глиба.
Ану, чувак, жалайв'югу тлубай.
Така шайлав'юга!!!
М'яка, хрустка, трава,
морда вся в цятках.
Сюда давай. Завдай.
Кудрява паща бугая
заклюмчала лящами по пиці.
Картата куртка в латках.

Файна футчулка. 
Баба в чунях. Ватра в очах.
Яка ж чуйка на бугая!!!
Напрюгайся, не спучивай,
вчуваю злючку- сучку.
Ага, купажна забрала старого
шалапута на заблажку.
Виймайся. Бач, затримай.
Нальойкай. Ну, вдався зрання.
Налягай, ззаду, зайдайся.
На, заглядай на цюцюрку бугая.
Ач, затлубайвсь. Злякався бугай.
 Ач, зараза!!! Захрапався, -
 я вся тут впряглася за вас.

Вставай, зламався, бач, давай нагайку,
дай-ну-дай, ну, втюрь гайдаю гайдар.
Зажрався, завпряг за щастям,
і як втрюхався. Ач,  баба рання - жах!
Ну, як забажай, ану, здюжай, - матня,
Вдарь, - ать, бугая,
Ударь, - ють, бугая,
 Нагайка: іть, оть, еть, уть,  -
тю, не займай, вся матня мокра!
Забургай назад, ач, така айлав'юра.
Так, ти не лайся. Щас, я зашкурався.

Піддай, ще раз-два, а  ще два-на раз,
аж забулькалась маляцюлька.
Займаю, давай, займаю, зливай,
і, ще раз, ще раз бугаю надсилай адама.
Ай-да, ай-да, вдаряйся. Начубав бугая.
Благай і сягай. Сядай, ну, і вставай.
Оддав  ламайку. Урвав. Хрустка м'ять.
Стара баба заскуплась в зубах.

Байжар-чурбай, брусяката-така
шурвайка, нагайка,
пастка, - а я взяв - для курчат, -
яку в кухлях,  якраз кукурдзяна.
Антураж на кухлях. Каучучка, стара,
заплуталась в батуті задрючка.
Маршрутка змайнула   на закутках.
Вся м'ясна частка, дупа була вся в гулях.
Яка там,  наша закрутка? Вся в клунях.
Благала я кумася,   за гусят та качат.
А кума дала нам ядрючих курчат.
П'янючка, така зулючка, така задрючка.

Спалив титан шал
в гайдабурах, направду,
там халтурна  аура
рашиста-прапращура.
Якийсь амур в лаврах,
так там запал у мазура,
наближа владну фактуру,
якусь мацапуру,
байдужа натура,
статура чугайстра.
Зліпив з арматури
каламбурну славу бомжа.
Ажур в чаду!  Маскварад.

Сумбур святопаду.
Війна за владу.
Свіжа калюжа,
як вітраж, в'їхала фура.
Скандал. Мануфактурна 
бандура опудала,
Яка там культура,
капітал спалив шакал.
Здужав найтихшу славу, - жду! -
виїджай! - на парад.
Фасад цареграду.
 Ні!!! Траур, пурпур, 
савурна буря зажур.

Так усім заважа
карикатура лиця, -
Давай браваду,
втішай малушу бригадну,
залізна іржа трубадурів
з-під анфілади дурна аура.
Найліпша слава лиша
мужика в гаражах.
Найгірша душа ширша
за тушку бажань.
І тільки ратуша маскви
прикраша їжу маршала.
Старший джура, віртуал, 
качур, - нужда,
звільнився від харибди,
від бариша артура.

Налити Микиті
найглибші три чарки.
Ура!!! Мура! Шурка!!!
Мішура якась. Палітура.
Така вся наша культура.
Хитра шкура,
яка там магістратура.
А був вандал, - сіла сіра
фігурка за штурвал,
він взяв забурний кінджал.
ФАльшернатура.

Валюша, капралка-мурка,
напівдуша карнавала,
вжалила сакральну Україну
в самий бахур. Караул!
Взять! Сука!
І зразу отримала
фінгал від ґанібала.

А найдальший ґлямур
випив найліпшу чашу.
Здійснили арт-марш
в найбагатшу вирушу .
Змили найширшу калюжу
в каліратурі маскви.
Збили найглибшу культуру
в наменклатурі щурів.
І тут завинила вся Україна.
Запалила маскву.