| Сергій НегодаКатівня| Цивільні садисти,  цвіркуни-ласуни,
 у катівні.
 Вози із домівок - до води.
 Готові до насолоди кати.
 Ковтають самі себе вістуни,
 мов звуки на кобзі.
 Сльози лози, чугайстри виповзли,
 світлі алмази - очі в краплі роси.
 
 На кордоні оази чути луну, -
 викрики орків,
 Проходять контролі безрогі,
 заздрісні, проворні-моторні.
 Примари літають, хрюкають
 в повітрі над цвинтарем.
 Похмурі зелено-чорні привиди,
 байдужі з кошмарами.
 
 Настирні в дії - жорстокі аскези,
 окупанти в таборі смерті.
 Ірпип'ятьські Пегаси муз
 дуже злі від бонзи.
 Чорнобильські імпрези
 глузують з платформи.
 Заполярні вампіри-інвентарі
 в крогодськім ефірі вздовж дуги.
 
 Всілякі рохкають пихи потворні, -
 зашурхані орки з усіх сибірів,
 охочі до всього, лицемірні в гонорі.
 Так ні, ще худоби шурхають всюди.
 
 Приторні вульгарні гонори кумарних кровожерів.
 Високі амбітні очільники вибухають
 на мінах-дикунах у лукавих вибоїнах.
 
 Згорілі зарази байстрюків на палацем.
 Особові мотиви зневіри царю. Уїдливі.
 Впокорені боговози в екстазі від гільз.
 Табун гризунів під валунами гарбузів.
 Глуши проказу локомотиву - у двигуні-віщуни.
 
 Зажерливі чвари під харциз кризи.
 У повітрі чути грозу із турбіни.
 Колотнеча смерті, грізна буря мовчунів.
 Татуйовані тріщини стіни, літаючі шхуни.
 знову рвуться гуни і валять будівлі з ніг.
 Повзуть злі колумби, як свідки варварів.
 | 
 2023 © Сергій Негода |