укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44608, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2023.02.25
Роздрукувати твір

Сергій Негода

Міць від безсилля

Озвірілий лютий 2023 року.
Періщить рясний дощ.
І знову несамовита злива в степу.
Аж лящить у розточених річках
на рідному Дону, по сходу України.
Шалена напруга вітру аж пашить,
і  буревій надзусиллям
кишить над водами Азову,
гне і не зігне одну лише вербу.
Круше могуттям  ураган із Залісся,
руше по-чорному усі війська.
Зносе мости і стовби на шляхах.
Трощить ЛЕПи, нищить канали,
вириває кілометри відбійників з асфальтом,
спустошує заправки на автостоянках.
Верещить грізна буря,  душить живих.
Термосить дахи буревієм,
голосить біду, штормить Україну
і гарцює халепою.
Громовиця на горе орді.
Скажена війна на Дону.
Затріщали стіни, тини, потріскались вікна.
Теребить міцні двері, тріщать всі шибки.
Блискають грози, аж сіпається
 міць від безсилля
Ач, брехлива падлючка, Москва -
 мою, одну  вербу шарпає
 і шарпає зливами градів.
Ці тисячі злющих, московських полчищ
торсають Донбас хмарищами ракет.
Скажений вітер скубе чорну землю
 і тіпає старі гаї Сіверського Донця.
Смикає і тягає дебелі булати
по мінних полях, по окопам-траншеям.
Трясе чорне лихо по рідному Дону,
по Україні - і несе, і несе, і несе,
 і все степом, степом, степом.
Розтіпає душу чорна орда.
Одначе, як росла і росте, і ростиме
моя рідна верба на Айдарі.

2023
© Сергій Негода
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні