Мовчи, зелений пустомелю,
запханий в свій егоцентричний льох.
Солому думки хутко геть здіймай
на гострі грелі,
як мислиш вдвох за чотирьох.

Аллах  ніколи не звертає
уваги жодної на тлум.
Він тільки землі обертає
навколо вісі
у безмежжя вісім…
Хай здіймуть на глум
всі правовірні твій убогий виверт,
теологічно хибний,
втямить і віслюк,
й пихатий пан слов’ян,
і ниньки тихий індус,
і кандидат простих наук.

Психоз логічний
в наших межах,
на наших вгноєних так щедро
теренах,
і в пильній варті
в білосніжних вежах,
що дивить в спини ескапістам,
що тікають нах
Дойчланд ачи Підмоскалля.

Логічний виверт, друже,
але боже-збав!
Хай краще мізки він кіптюжить
серед ворожих п’яних лав.

& sorry, батько всіх історій,
нового нам не вигадати, ніц.
А так лиш двійко акапельних ораторій
і пару незбагненних лиш синицям
нісенітниць, впалих ниць.