укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2022.02.07
Роздрукувати твір

В'ячеслав Рассипаєв

МХ-529

Она на меня ни за лень, ни за дурь не бычилась.
Как следствие – я до того разговора был с ней учтив.
И вот надоело списывать на старческую забывчивость
«со старым новым зачатием!» и прочий речитатив.

Жил как-то паренёк. Пытался надуть матрас,
увещевая воздух по-доброму не улепётывать.
Пять минут изводился. Пятнадцать. Час.
Но губы отнимет – и свист заглушает пургу пулемётную.
Половину волос растерял, пока хотел по-хорошему.
Силилось вешнее солнышко, помогали птички,
он его ублажал какао, соком, мороженым –
а оно прорывало всё, окромя затычки.
Разозлился, захлопнул, отёр многодневный пот –
и с тех пор по зелёной реке полулёжа плывёт
да поглядывает, едва контролируя импульсы,
чтоб дыхание драгоценное водяной не выпустил.

Я же этой обросшей сервизами пенсионерке
тридцать три января говорил «Матильда Маратовна».
Не до самых глубин оценивал блюдца и серьги,
но в целом стихами как мог, так её и радовал.
Как надоел поздравлялок кондовый пафос,
выгавкала уже бы и связка речных червей;
там – едва начинают клуши носиться с Пасхой –
помнится гнев мой всем, но только не ей.
Втолковывал нюансы
дней лишних юлианских –
по косточкам проглоченной нелепости…
Спустя двенадцать месяцев – как следствие:
«Со старым новым ходом!
Со старым новым йодом!
Со старым новым сбродом!» –
как блядь под кукловодом…
– Мотя! –  цежу сквозь зубы. – Альцгеймер близко? –
и сдулась старуха, и лишь пацан на матрасе
кричит: «Она же не воздух! Красавчик! Умей палиться!»,
тут же проверив пробки, что буйных русалок дразнят.

От тех, кто ещё раз забыл, что и когда кого ранило,
беги, уникальная личность, в свой дворик с тугими качелями.
То ещё не геройство – макать собеседника в правило:
история любит помнящих яркие исключения.

2022
© В'ячеслав Рассипаєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні