укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2021.12.26
Роздрукувати твір

Ольга Брагіна

***

Виталик умирал долго и мучительно не мог думать ни о чем кроме водки ну хоть какого-то алкоголя
нет при этом он был очень умный но это был какой-то извращенный ум безумия возможно в писателей что-то такое вселяется что ли
кажется что ты видишь ситуацию в целом и сейчас пазл сложится
я это пишу сейчас потому что думала точно так же
нет сейчас я так не думаю конечно но хорошо понимаю его
словно два наших безумия встретились в одной точке когда я думаю об этом точно вижу что Бог или Нечто существует это всё не могло быть просто случайностью
когда пишут "вся жизнь моя была залогом" - это просто слова, а здесь действительно вся жизнь была движением друг к другу
не могут же два человека с разных концов Земли практически быть так похожи до степени идентичности и в итоге встретиться это нельзя объяснить никакими генами никакой эволюцией абсолютно ничем
мои бабушки говорили что я им не подам стакан воды в итоге я носила Виталику пиво и водку нет ему всё было мало но рядом с ним я чувствовала себя живой написала роман а рядом с людьми я чувствую себя мертвой
словно я была живой только благодаря силе сопротивления а когда всё стало спокойно я перестала есть
Виталик думал что видит картину в целом напишет свои книги в общем так и получилось
я не думала что напишу книги но в итоге написала
потому что я думала что должна найти любовь а Виталик просто хотел водку и деньги
и оба мы любили литературу больше чем нас

2021
© Ольга Брагіна
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні