укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44604, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2007.04.25
Роздрукувати твір

Ярослав Мінкін

Ночь отъезда

Константину Горину



город А
Дверь закрывается. Город набит битком
спящими братьями, яблочным молоком.
Люди из прошлого к сумеркам исчезают.
Ты, не ответив ни на один звонок,
молишься морю: только бы уберег
В зареве поезда мнущую небо стаю.

Дверь закрывается…Связка полна ключей.
Свечи и лампочка мне удлиняют чек,
но в помещении, вспыхивая, сгорают.
Лучше лампады масляный фитилек
и еле слышно (чтоб не будить ее)
думаю заполночь о лепестке герани.

Каждому городу время отводит срок.
Яблоня к яблоку, чтобы не проросло,
лица, которые видеть уже не будешь.
Бывшие братья взялись тебя лечить,
в зимнюю ночь ты потерял ключи,
дверь закрывается. Спит голова на блюде…

город В
Мир полон ветоши. Шаркающих шагов.
Малая лепта – козье пить молоко,
прятаться в варежку снежного правосудья.
Выпало лето с берегом-киселем!
Три дня до этого – думал как о своем
о сталактитах плавящихся сосулек.

В городе праздник: очереди в травм пункт.
Как семиклассник, спрятав во рту типун,
около моря дед продает маклеру
выдав за яблоки «только для россиян!».
Ест лебедей спившаяся семья,
пряча на счастье в комнате перья и клювы.

Дверь закрывается. Нужно вернуть письмо.
Пальцы герани в сумраке за окном,
и Соломея в этот раз позабудет
выпросить голову ангела – как итог
я отошлю обратно тепла глоток,
сделав пометку: «ваш получатель умер».

2006
© Ярослав Мінкін
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні