Закладаю в пам'ять часу
делікатні запахи ладану в соборі.
У масштабних балансах міста -
закамарки, запасники, архіви духів,
а я натрапив на круті запахи
гігантських музеїв запахів.
А навколо Вінниці млосний аромат
освоєнного лукаво-полинного лісостепу.

Яскраві запахи заповідної вишивки
мрячать громаду на майдані,
затіями літають у приміщення собору.
Світова спадщина міста -
це запах бумаги ярлика з душком.
Я в маєтку стародруків давнини
із пахощами трав читаю старий  устав.

Роздивляюсь  іржаві фотографії
околиць повоєнної Вінниці.
Ядучий запах кривавої війни.
Закляк запах диму на чаклунській тканині. 
Гіркі подихи льохів з настійками
з ярого меду, бурячихи, вишні, сливи.
А який закоренілий запах ладану в Храмі Спаса -
це запахи важких подихів запаморечень
у швайках духот, у бантах п'янких задух, - чад.

Цілі архіви міста - це старі зайняті храми.
Лоскочуть ніздрі запашки в запасках.
Знахідки графіки запахів на П'ятничанах закриті
на тривалий час реставрації в майстерні.
Дрижать старі духи у запахах пахкого міста,
баламутять, благоухають крізь сльози міщан,
закурюють душі, випинаються з під'їздів.

Запахи вриваються вітром у Вінницю
і лише згодом змиваються дощами з автівок.
Заклякли терпкі запахи архівів нквд у місті.
Іржаві кайдани на складі мають запах волі.
Задушний запашок давніх запертих чуланів,
від них  несе пахлом донесень  аж сюди,
 в сучасний магістрат,  - ото вже дурман клерків
після часу лиховісних служак з служанками.
А таки добра вонь від їхніх розпоряджень та листів.