Сергій НегодаРозшарена в мережіШалена луна йде і йде від Вінниці до Львова. А навпроти бзюрчить вістульками і бушує Південний Буг до моря. Несказанно приваблива, закоханна трішки розчулена. Гуркітливе місто ловить її і прирікає хижим серцям. Рославі будівлі принадні у буєраках біля прочищеного Бугу. Руський базар в сірих очах розчервонівся від плачу. Безладний рокіт в мелодіях автоспіралей на горбах піджимає вали у вразливому шумі випадкових нещасть. Біля каскаду фонтанів сокорять витривалі коханці в любовниках. Безмірно забивають дух і басять роз'ятреною любов'ю тролейбуси. Невгомонна, схвильована, роздратована. Розщеплений розкіл стовбів роз'ярів на зупинках від доброти немічної. Відважний смарт-трамвай розштовхав щілини між авт і просунувся між доріжки в люди. Розчахнувся та розпихав хрещених, занепокоєних під файні навіси. Блаженна, проте щира, розчухрана у гарній вишиванці. Я зворушений. Це місто знає лади кошлатих циган і кацапів. І вже зраділі євреї розширяють ошатні заїзди. Ось, драний день на прочищеному базарі. Однак наполохані ляхи розшолопують обмани, - Боже, злидні живих розчулені від похвали зачухраних бомжів за подаяння. Тепер удвох з бісиками в очицях розбиті, обіймаються, страшенно бурлять в почуттях . Нерозніжена Вінниця горбами і трасами, лагідно тане на колесах мерсів, тойот, шевроле. А ти розкис біля воріт. А ти охолов до жадібних. Зітхнув і сховавсь у щілину будівлі.
|
2021 © Сергій Негода |