укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44603, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2021.08.10
Роздрукувати твір

Сергій Негода

Нальотчик Вотчини

Профукав бутафорний заможних гостей.
Чогось золотоволосий мажор-прокурор
на гальорці підмостив проворному,
в непростій тісноті просячи у банкротів
за товстоносого свого барбоса-затворника.
Затиснутий на майдані між
всерозпачем зеніту життя голоти
та всевідчаєм переляку паноти.
Не до вирію нам - до самовимирання.
Перебожедоліюсь в ненаситному
божевіллі нищівних самострат людей.
Бознахотькуди по долині їдуть із України
крізь жах Чумацького Шляху.
Бозназвідки явлюся в розростанні,
отут,  ізнайду, розбудую собі нову Вотчину.
Задивлюсь у чисту рінь Боже-річки.
Якбознаколи понесу себе садами Поділля,
самополечу у розріз загребущої
прірви повз місто у вимерлий гай-сухостій.
Пригнічені провіхи мого темного віку
падають червоними яблука на суху землю.
Цей самовиносливий чорт зосліпу
дав дьору знадвору після прицільного пострілу
в кришувальника градоносного курорту,
поки той набурмосений упростяж
порпався в корпусі рапортів.
Під осінь під поголос пішов самосуд
за  непрозорі послуги смертоносних,
розтермосилося мироносними все місто.
Хтось переборщив турботами,
прикоськав вінницький комфорт,
наосліп щось собі пропилесосив
на всю плоскість теракотових просік.
Непереборні однодворці моторчиком
приборкали горстку недоторканих босів.
Тим же моторчиком сволоти напередодні
 примостили спотворене позорище борзих
 та курносеньких орденоносців
 на все зморхле дворище-розголосиць,
перепросивши бадьорих великоросів.
Оце так просік розкосий усі казені квоти,
захльоснув хаос відносин чіпкохвостих,
полосатих коршаків-матросів.
Сноморний довгоносик усіх об'єгорив
у горі, провів усе зборище обезголошених,
знайшов виносливих костурів із Сарагоси,
так ще понахльоскав димососом
з папіроскою під носом теракотової істоти.
Скоса осадив перекоси усіх хмарочосів
під неозорий сморід ковідної мертвоти,
перетворився на шори для кіосків
нечосаних, вінценосних цнотливих осликів.
А це досвідки напористий соціал-патріот
мінорно протараторив про диво-коверкоти
під товарооборот в перекорах комфорту.
Аж, осьде пиха, гостра осторінь костлявого
Дон-Кіхота з кінотою перед бойкотом
брудної бідноти. Острах голоти на ешафоті.
У місті потай нуждена пишнота ідіота
посеред рясної мерзоти-бридоти з босяками.
У місті апостола-боса  жеброта в турботі
посеред чесної щедроти кіпріот-скоморохів.
У місті підлота рясно говорить анектодами,
котрі недоступні дрібній паноті
посеред бойкотної жіноти та глупоти.
На капот вільготна звірота замовляє лосося.
Німа злидотна нуждота посеред босоти.
Знеохота позіхає гидотна підлота злидоти
від смердотної чесноти з банкнотами.



- Джентельмен, а де ваш документик!
А ви, Пельмень, - наш клієнт. Не репетуй!
Який комплімент. Заповнюйте бюлетень
Я дуже раденький. Ви дуже скромненький.
Смиренний переселенець отримав анкету,
замість відомщення темненьких гріхів
з шаленими натхненницями
та дістав з ополченськими  манекенницями
благословення тихенької інтервенції
від російського попа-опонента в Луганську.
Порожня кишеня. Їжте. Ячменна каша.
Протеленькав готовенькі обставини.
Солоденький лікер, скоренький перекус.
Настав час благоденствувати одненьким
резидентам в побігеньках з вередливими.
Повсякденно позбавлений всього
куценький блазень перехитрив самого себе...
тепер дивненький опеньок в Тюмені.
Цей офеня став вірненьким чумаченьком.
Одні відсебеньки з витребеньками чукчи.
Важкенька буденщина пішла потихеньку.
Отак поклав на ворожий вівтар
святе жертвоприношення жвавенького життя,
потяг у собі алтар вселенського рабства.
Біля величного монумента Ілліча
коротенького стався грубенький інцидент.
Раптом моторненький блазень помер.
Видненький претендент спокійненько
 поплентався до нового храму
на всепрощення хитреньких
конкурентів дружненького ополчення
за смиренням перед бандитською владою.
Цей жвавенький інтелігент
був вередливенький референтом,
п'ять років просидів в полоні в Донецьку,
забув своє ймення, здобув новий акцент,
Ось, одненький момент для розумненьких,
саме цей рабський асортимент блаженства
дозволено злиденникам під час інтервенції.
Цвенькає буденне знамення паниченька,
наводження багатенької спасенниці душі.
Навіжені натхнення з одуровеннями.
Ловкенький Пельмень має вже
щось у кишені, а так він
скоренько зрадів, як задренькав мотор
 у всенькій, звичайненькій колимазі.
Жовтенька душа оказенювалася
від жирненьких, дурненьких,  культурненьких,
гаряченьких, ласеньких, повненьких,
ніжненьких, скромненьких, миленьких
нічогеньок, одненьок, посиденьок
серед вороженьок з автозачепами.
Більш-менш вірненький дурепа цей
Пельмень зателепаний, лишень, був
у нього щепленький дотептик
під час занепадів дописів у
персональний життєпис у айфоні.



Теперки навпрямець
життєствердна земля моя.
Сьогодні в Україні
повні банкетні зали
прикметними байкерами,
котрі їхали навпростець до центру.
Ловкенькі байки всюди посеред міст,
селищ, сіл, хуторів, майданів,
степів і лісів, річок і ярів, балок і курганів.
У нашому вертепі горять феєрверки
 і така товкотнеча малечі біля:
здоровецьких кримчаків,
риболовецьких татар,
знавецьких караїмів,
купецьких турків.
Молодецька атмосфера біля смерек
у бескетних кар'єрів для візитерів
і така клопотнеча у нашій вервечці:
греки, євреї, серби, угорці, словени.
Щиросердні поліщуки монтажери
 старечих териконів.
У нашому хороводі усі горді собою
 і така гуркотнеча байків: 
грузинів, арм'янів, азербайджанів та ромів.
Добрі подоляни готові до концерту
в цокотнечі: казахів, узбеків, туркменів,
 таджиків, уйгурів, бурятів, китайців.
На нашій фермі вирощують овечок,
у нас сьогодні багат-вечір від:
литовців, латишів,  естонців, поляків.
Безсмертні прості степняки хлібороби.
Майстерні галичани садоводи.
Шляхетні буковинці, суєтні дністряни.
Сердечні гуцули тонкі фантазери.
Неперевершені слобожани переплетені,
Інтересні луганчани, бешкетні козачки.
Гротескні донбаси, хитрі одеситки,
Чудесні бойківчани, атлетичні бужани,
Білесенькі лемки, божественні кияни,
Превеселі поляни, нестямні вінничани,
бурлескні дніпряни, маєтні росіяни.
Животрепні корейці, етикетні китайці.
До прем'єри химерних печер причетні:
прикметні житомиряни, поляки, чехи,
та славетні волиняни, словаки, молдавани.
Хронікер під верб'ям озер з конкретних румунів.
Повний штовханець танцюристів,
гаразд-ясенець від манерних харків'ян.
Кокетливий Дністер в етері волонтерів.
Шофер Цукерка прямує до озера Синевир.
Тепло сонця даровано всім львів'янам.
Дотепні люди із мерії Миколаєва
влаштували козачий байк-курінець.
Повсюди не меркнуть
куманські шляхи
байкерів Херсона.
Повсюди в Україні є свіжий буханець.
Лепсько їзденцям в долинах,
в маєтках верхівців Карпат
засмажений кабанець-джигунець.
Чепурні села із палацами та
вольєрами для байк-жеребців.
Отакий у тебе байк-блискунець.
І у нього щей двигунець-дикунець.
Сідай на мій байк у своїх шльопанцях.
Прокатаю на байку у твоїх шкарбанцях.




2021
© Сергій Негода
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні