| Сергій НегодаПростота без помпи.| Простота без помпи - сестра таланту. Мінімалізм  без натовпу - брат мистецтву.
 Вітання кулачками в перчатках - одними очима.
 Інаугурація в чорних, білих, блакитних масках - без вуст.
 Ютуб зирить на все із простих смартфонів.
 
 Мабуть я. Мабуть ти. Мабуть ті. Мабуть всі.
 Уціліли... явлені...живцем...ген-ген.
 
 Церемоніальна сцена Капітолія заповнена.
 Тут усі ранги привязані до розташування.
 Оркестр наповнює простір  акордами.
 А навколо майдану чорні тачки з секюріті.
 Жодного зіваки, лише корифеї еліти.
 
 Мабуть ви. Мабуть ми. Мабуть він. Мабуть свій.
 Уціліли... натхнені...дощем...ген-ген.
 
 Процедура виходу на люди - безлюдна.
 Відкриття з настановами і з молитвами.
 Гімн Леді Гаги з дифузійними мелізмами.
 Протокол присяги чітко озвучений.
 Сивий президент радіє опісля присяги.
 
 Мабуть там. Мабуть тут. Мабуть десь. Мабуть всюд.
 Уціліли... наречені...на арені...ген-ген.
 
 
 До сліз торкає рідних доля  сто-річного мудреця.
 І ні слова про те, що поголені, ще живі та скупі.
 Розкрилились душі після віршів поеткині.
 Відкрили свої шляхи небеса і всі побачили вирій.
 Стиснулося серце. Закрилися очі. Тихе диво.
 
 Мабуть край. Мабуть низ. Мабуть верх. Мабуть вись.
 Уціліли...нуждені...в ойкумені... ген-ген.
 
 Проносять штандарти вздовж Капітолію.
 Тихо у Білому Домі. Проте  порожньо на поляні...
 На зеленому газоні немає таблички "не заходити".
 У Вашингтоні дерева без листя. Стоять обморожені.
 Квадратні хвилі на гальмах лише у фейсбуці та в твітері.
 
 Мабуть вій. Мабуть рій. Мабуть рай. Мабуть грай.
 Уціліли...дивертисменти душі...ген-ген.
 
 Відрив мозку. Це ти. Безшабашний шаман.
 Злетіла криша. Красава. Полетіла душа.
 Небесний кайф ловить на розвороті вітру.
 І як це  твориться! Перевертає геть всього.
 Звідки беруться такі добрі і щирі голоси тут,
 які чую у Вашингтоні перед Лінкольнем.
 
 Мабуть зов. Мабуть лов. Мабуть чар. Мабуть жар.
 Уціліли...презенти блажених...ген-ген.
 
 Найтонші струни звучать. Пропускають
 через себе невидимих метеликів і джмелів.
 Не уявляю, як підвис! Не збагну - невагомість.
 Чистий звук серця. Легкий подих живих.
 Безмежні емоції кохання. Це ти. От. Шаманка!
 
 Мабуть фея. Мабуть шлея. Мабуть рея. Мабуть алея.
 Уціліли...фенікси шалених...ген-ген.
 
 Чуйний роман, немов пір'ям пишуть сойки.
 Неможливо дочитати. Без сліз плачу над ним.
 Я тебе боготворю, думо. Я молюсь за тебе.
 Ціле життя подароване щастю в любові.
 Золота доля моя. Срібло волі моєї. Я і ти.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 | 
 2021 © Сергій Негода |