Хитренький дервіш-шатен водить адептів
 затемна і редагує їм реверсивний гіпноз
органолептиків під обряд шкуродерів-ацтеків.
У тих адептів трепет на кінцівках. Неміч нікчем.

Клекіт підземельного пекла із-під городища  Мексики.
Каравела піднімається до гори, кушпелять
елей, проводять обряд з відсебеньками
жерців-ацтеків в яселечках.

Не теревень. Ось як!. Опеньок з хмільного
 едему. Неприємна тарантела. Павук-гігант.

Лелечко-леле! Лисі месіонери-гемони
 мародерять розчеплені черепи
 у вірненьких неньок, а джерела чисті
в порепаних печерах, - і повсюди поземні

 кістки розчленованих людожерів та кремінь лез куценьких живодерів. Апоплектичне шемрання в темряві.
 І раптом діадема на веретені.

Похмільне дозвілля-щастя творять
навіжені флібустьєри для доктринерів.
Бач, в ацтеків-кровожерів гострі і коротенькі
 відщепи,  вони готові відкраювати шкіру.

 Скрекотень лез. Рефлекси біфштексів
на деці та в руках фарисеїв.
 Пащека жертви верещить.
 Корифей відкриває ґейзер крові із грудей.

Кур'єри-пікінери трудяться ритмо-танцями
на постаменті з пришелепкуватою панікеркою.

Дякую місцевому офіцеру за акомпанемент.
Кривава парфюмерія дрейфує за масками
 кольорових тамплієрів. 
Отаке смирення у богемії ацтеків!
Якась тиша прозріння в гримерній хронікера.

Ніякого тобі спасення на тій високій горі.
Там тільки один нелюд в білому пеклі.
Череп без шкіри тепер та ще у неньки.
 Ойкумена черепів в чорній тунелі.

Світленький імпульс лепського воскресіння, як після інтервенції,
в думках пухленького  шамана
прем'єра мегер у файних пір'ячках

та компонентне кістяне веретенце.
Дуженький карабінер крючкодером маркує
 мокреньких мушкетерів на кругленьких
 плахах-соляріях. Шельма вже верещить.

 Кольоровий дивертисмент в її очах. Жертвоприношення заради знамення
 орлів на солярній тарелі.

Імущі гренадери на жердках усе втрачають
 назавжди, усі глядачі - в епілепсії після
 обряду ацтеків, після кривавої каруселі, -
 це такі злі тотемні витребеньки на

 онлайн-церемоніалі принесення жертви
 святим одкровенням. Ідейні адюльтерники
 там проникають до серць ефемерних дотепниць, здолавши бар'єри із монументів

висохлих  черепів та очщених передрамень.
І на одинці радісно божеволіють на майдані
під аплодисменти натхнених мародерів.

Лише невідцепні агенти з неволею в халепі
ликодерів-кондот'єрів. Іде грішна веселиця
розвеселювачів. Цурпелить кров у келихи.

Метелиця дурманить усім мізки. Серце
 хурделиці на велетенській пательні.
 Менестрелі закушпелили голосами чмелів.
 Запеклий ґелгіт птахів. От і белебень-поет.

Повненький лектор з Мадриду береться за
 немилосердних легіонерів-сутенерів,
закручує їм звилини мрій і вказує їм
 дуреманам, як тенькає лезо на щиросердних

 францисканцях-волонтерах, і проймає жах недотеп
у велетенській прірві-печері.  Наводження
 одуру аж пре в головах полонених іспанців.

Первісток смерті телепнув острахом їхні
 слабонервні глибини, цвенькіт лез по
 кістках, як на прем'єрі докторів філософії,  чорні браконьєри у захваті.

Ловкенький парламентер кровожерів
тепер з  чемненьким інтелектом читає курс
 графіки  химер на гербаріях черепів.

Ліпше доби золотих жил в ацтеків тільки суфлери кепських ефірів.

О, це так стерво душі! Гергіт енергій навергав
 химерний флер перебендям.
А ще вказує на іспанську холеру та чуму
 теревенистим баберам.

Повергнутий півострів з релаксами лепських
 відьом на рів'єрах фабанер. Там всюди
 швендяють білі туристи, та прокажені темношкірі чужоземці.

Оце ти фантазер. У потаємних печерах афер,
 герпають шалених пантер гондольєри.

Потаємки остигла свідомість, прищемила
на нерви фанеру скажених венер, та я ледь
живцем, як богемець вилетів за акушеркою
 до дженджика-людожера в США,

 А тут вибігає із печери війя спадкаємців і мигцем - у вбиральню.
 Дякую тобі, Боже, встиг... дякую!