Хитренький дервіш-шатен водить адептів затемна і редагує їм реверсивний гіпноз органолептиків під обряд шкуродерів-ацтеків. У тих адептів трепет на кінцівках. Неміч нікчем. Клекіт підземельного пекла із-під городища Мексики. Каравела піднімається до гори, кушпелять елей, проводять обряд з відсебеньками жерців-ацтеків в яселечках. Не теревень. Ось як!. Опеньок з хмільного едему. Неприємна тарантела. Павук-гігант. Лелечко-леле! Лисі месіонери-гемони мародерять розчеплені черепи у вірненьких неньок, а джерела чисті в порепаних печерах, - і повсюди поземні кістки розчленованих людожерів та кремінь лез куценьких живодерів. Апоплектичне шемрання в темряві. І раптом діадема на веретені. Похмільне дозвілля-щастя творять навіжені флібустьєри для доктринерів. Бач, в ацтеків-кровожерів гострі і коротенькі відщепи, вони готові відкраювати шкіру. Скрекотень лез. Рефлекси біфштексів на деці та в руках фарисеїв. Пащека жертви верещить. Корифей відкриває ґейзер крові із грудей. Кур'єри-пікінери трудяться ритмо-танцями на постаменті з пришелепкуватою панікеркою. Дякую місцевому офіцеру за акомпанемент. Кривава парфюмерія дрейфує за масками кольорових тамплієрів. Отаке смирення у богемії ацтеків! Якась тиша прозріння в гримерній хронікера. Ніякого тобі спасення на тій високій горі. Там тільки один нелюд в білому пеклі. Череп без шкіри тепер та ще у неньки. Ойкумена черепів в чорній тунелі. Світленький імпульс лепського воскресіння, як після інтервенції, в думках пухленького шамана прем'єра мегер у файних пір'ячках та компонентне кістяне веретенце. Дуженький карабінер крючкодером маркує мокреньких мушкетерів на кругленьких плахах-соляріях. Шельма вже верещить. Кольоровий дивертисмент в її очах. Жертвоприношення заради знамення орлів на солярній тарелі. Імущі гренадери на жердках усе втрачають назавжди, усі глядачі - в епілепсії після обряду ацтеків, після кривавої каруселі, - це такі злі тотемні витребеньки на онлайн-церемоніалі принесення жертви святим одкровенням. Ідейні адюльтерники там проникають до серць ефемерних дотепниць, здолавши бар'єри із монументів висохлих черепів та очщених передрамень. І на одинці радісно божеволіють на майдані під аплодисменти натхнених мародерів. Лише невідцепні агенти з неволею в халепі ликодерів-кондот'єрів. Іде грішна веселиця розвеселювачів. Цурпелить кров у келихи. Метелиця дурманить усім мізки. Серце хурделиці на велетенській пательні. Менестрелі закушпелили голосами чмелів. Запеклий ґелгіт птахів. От і белебень-поет. Повненький лектор з Мадриду береться за немилосердних легіонерів-сутенерів, закручує їм звилини мрій і вказує їм дуреманам, як тенькає лезо на щиросердних францисканцях-волонтерах, і проймає жах недотеп у велетенській прірві-печері. Наводження одуру аж пре в головах полонених іспанців. Первісток смерті телепнув острахом їхні слабонервні глибини, цвенькіт лез по кістках, як на прем'єрі докторів філософії, чорні браконьєри у захваті. Ловкенький парламентер кровожерів тепер з чемненьким інтелектом читає курс графіки химер на гербаріях черепів. Ліпше доби золотих жил в ацтеків тільки суфлери кепських ефірів. О, це так стерво душі! Гергіт енергій навергав химерний флер перебендям. А ще вказує на іспанську холеру та чуму теревенистим баберам. Повергнутий півострів з релаксами лепських відьом на рів'єрах фабанер. Там всюди швендяють білі туристи, та прокажені темношкірі чужоземці. Оце ти фантазер. У потаємних печерах афер, герпають шалених пантер гондольєри. Потаємки остигла свідомість, прищемила на нерви фанеру скажених венер, та я ледь живцем, як богемець вилетів за акушеркою до дженджика-людожера в США, А тут вибігає із печери війя спадкаємців і мигцем - у вбиральню. Дякую тобі, Боже, встиг... дякую!
|