укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2021.01.05
Роздрукувати твір

Ольга Брагіна

***

я давно никого не прошу "не уходи" у меня антивселенная вместо сердца в груди
да я на самом деле не понимала зачем ты мне нужен
чтобы кому-то готовить завтрак обед и ужин это какой-то лишний морок
фильмы и книги  обсуждать мне твое мнение не обязательно знать а ты считал что у меня мнения не должно быть к чему эта война бесконечная дым и копоть
нет мне конечно страшно было одной я заливала страх чем могла
между нами пеленой стояла вечная мгла мы не видели друг друга
делали вид что чужие при встрече здоровались сухо
обсуждали страны где не были вместе красоты чужого юга
только страх невозможности внешних границ нас друг к другу толкал притягивая магнитом
так земля забывает о каждом в пеленах ее сокрытом на границе яви и сна только ложь выдаваемая за правду здесь была честна сами себя обманывая любили
отражения друг друга
на Лысой горе на какой-то могиле Ворона или Ястреба или как там звали его уже не помню я в общем
наш мир превратился в память стал каким-то буклетом тощим
возле этой могилы сидели смотрели на дождь моросящий уже тогда я могла бы понять что у тебя эмпатии нет но я не знала такого слова
я думала что в человеке быть не должно ничего живого это лишнее это мешает жить
конечно я не собиралась никого любить это тоже мешало я считала времени и так мало а тут еще тратить его на кого-то
отношения это работа за которую не заплатят и с меня этого хватит
всегда заполнять пустоту которую не заполнить ничем составлять перечень общих тем для разговора спрашивать когда мы увидимся правда ведь скоро или не увидимся никогда и так будет лучше пока не полюбишь себя любых отражений пуще я давно никого не прошу "не уходи" в общем и сердце болеть перестало оказывается для счастья нужно было так мало
это бедное зеркало просто устало

2021
© Ольга Брагіна
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні