До більшості із нас приходить вік,
Коли уже не варто поспішати.
І кожен день потрібно шанувати,
Як у дитинстві шанували рік.
З нас кожен заслуговує на час,
Якщо в житті людей ми шанували,
Щоб рідні й друзі нас не забували
Й в статечний вік не загубили нас.
Для більшості із нас прийде пора,
Коли цінуєш всі приваби світу:
Зимовий ранок, і спекотне літо,
І найдрібніші прояви добра.
Цей вік для нас – нагода зрозуміть,
Що все, що прожили, вже не змінити,
Та як важливо вірити й любити
Й Всевишнім даний час боготворить.
Так, всі хвилини нашого буття,
Хоч скільки їх там – мало чи багато.
Потрібно нам сприймати наче свято
І дякувати Богу за життя.