Така холодна погода в Сарагосах, на розкопках саркофага в Арагонах. Фольга. Аромат молока. Кагат. Посох скотаря. Фляга. Аморфна смола. Хата в запахах йода. Хабар. Пряна вонь ропах. Сага ладана. Кабала. Якась вонь. Пляма помаранча на фарфорах. Смак шафрана. Поглянь-но, яка файна поляна. Повна склянка бальзама. Полтава в очах. Солодка, в’язка маса масла. Якась Йошкар-Ола. Казкар на панно. Погляд на кадастр пам'яток. Шарах. Кавказ. Погоня на конях. Раптом смог. Така ця золота вода, - хазяйство вахлака! - Пожар! Якась вогняна кабарга на пасмах Волопаса. Якась пастка парабол на сон-травах. Снага. Заплакала гора Парнас. Фронда. Поплач, ханжа! Ай, погляд, шваляй в кайф, параноя, - до сонця! Глянь, шо за скоморох в парчах, якась кавалькада заклять. Хапкома на розкопках царя Йордана стався град. Вгощай сором, - борщ, брага, бо цар-бородар забагато дав нам золота. Ото бородань! Нам, болванам-бондарям, завдаток варварського вождя, як дарча бомонд ватагам та васалам. Хай сваряться поза оком, з завзяттям вантаж ґвалт. Раптом на розкопках стародавнього гробаха, царського саркофага заграв заколот ґав. А в чагарях грака знайшлась ржава шабля з Дамаська, А грабарка для водойм знайшла склад грамот з Бостона, якась там грай-шпага з Далласа, якась там шок-шашка для анаконд, задаром в цяцьках шолом та шворка скотаря. Солярня якась, зашквар, сваряться за що, - за снаряд в сплай-осадах старого хмарочоса. Так ось, аналог автострад на породах, - тяжко завойована хорда в Алтай, за алмазом. Там, аврал, раптом знайшлась стара вовна в саржах, Ай-ай-ай, - сваряться в холошах за аванс, сваряться за вапняк на автотягачах агронома, сваряться за алкоголь на маслаках храма-собора. Часто сваряться за сап’ян на клаптях чобота. Так-сяк, розбрат на розкопках саркофага, - а нам, совам-ботанам, - шоколад та соната, - скоса сонях в сваволях, в осокорах - слобода, там содом та гоморра сорока собак, мов спалах до самоповаг в солод-сльозах, мов сором’яз в сарказмах-скорботах. Стався шок, ясно, розкол, раз по раз драч за рапс, в нашого народа в комарках Сарагоса, там самовладдя в обманах патрона, шкода, там, наша ямайка в ямах, що ж до щастя в спас-розпач - одна чапля! Про спогад ясочок з Сахар - ото, Чад. Якщо сповна щастя, як-то рано-рано на самодопомогах, - наш хоровод за!!! Настав час, ранг та стаж, якась-то самопосвята яхонта з Ханоя в Сократа, ото, штанга, - п'явка, п'яна чортяка з хардтопа! Ой, яка там слава? - Одна халявка. Якщо така пряма щогла хапкома в прохача з Самарканда, та нам, гайда-гайда в Хайдарабад. Як-от, ця захапана з острова Ява в самозакоханого самородка чорнороба, раджа в розкрадача... - Чортзна-що! Чортзна-то-як! Альтанка. Самотня сова в чварах згадала про самосплав Альбатроса за хабар, - хапком на катамаранах по чагарях, - яка то, ранкова, яскрава Самара, а яка та, красо, в ярмах аматорства, вся наша Вовча в ярах та на ставках! Як там, в Сантьяго, почвалав наш раб, з ятаганом за нашого робота-анатома з Самоа, - от вам вся розправа за самовольство в районках, яка-но там розробка в розкопках, то така розтрата в потворах цього ставка. Замаялася сова, як-от, в ангарах англоман взяв за розпродаж ягнят сполох-страх старост А в ангорах наш народ в розрадах накравсь, на ярмарках - нахватався, - схапав крам. Якось стався розгром страхфонда за Сармата, в стоколосах за час Столяра. Взялась якась обласна санобробка за трьох сторожок, - айда, на халявках! А можна, моя толока, - а я? - за стоп-кран, Страх, розголос, -а-я-я!- тойя, - а то, шо за фонтан? - Торнадо затоптало кров тракта в тополях скотаря! Така ця розв’язка, як таранька для росомах. А то що за форс ротякам? А то, - тяж з тяглом на топчанах, то в розпал роззяв - на стоногах флора. Так що, формат-розпродаж розвоз розкрадачам, бо давно розламана страшна жаровня. А то що? - Розплата за жорна! - Флакон бальзама! - Запромовляла товстоброва голова в хаос до рамок в сяйво танатолога: - Тойон, ой-ой, товстолоба амба! Амба нам! Як Бог - в борг! То - амба... |