я зайшла на сторінку перекладача художньої літератури
побачила два пакети вина і келих у формі тюльпану
написала коментар "келих крутий" він відповів "дякую"
побачила у стрічці книжки написала коментар
"у мене є записки княгині Дашкової,
мама привезла у 88-му році з тоді ще Ленінграду
там стара орфографія - репринт"
отримала коментар "круто"
так минає мій день суміш страху і нудьги
бо екзистенційний страх прірви це смуток невідомого
а нам відомо що вірус десь у повітрі
на чиїхось долонях на шкірі або на поверхнях
доторки стають небезпечними лякають мов опік
тепер я буду писати тобі коментарі у скільки символів вміщується твій смуток
доторки стають небезпечними повітря вбиває ніхто не знає що під маскою
я тебе не впізнаю у цьому місті незнайомців
камери зовнішнього стеження більше не зчитують твої риси
хіба що зріст і хода кажуть тепер це доказ
ти це чи не ти кожного ранку у дзеркалі
запевняєш себе що ти а не якийсь незнайомець вдягнув твою шкіру
твої відбитки зіниць використовує для розблокування екрану
я буду писати тобі коментарі
коли нас впізнають разом за відбитками тіл чужих
тримайся на відстані двох метрів не переступай межі
як синці на скронях як гематоми на зап'ястках
як твоя кров отруєна вірусом що один на двох