Шок і три днів переусвідомлення самого себе…
Заціпеніння, - як! - не впорядковані ще блоги!!!
Заперечення,  – як  ти не знаєш, - чого хочеш в цьому житті???
Емоційний всплеск,  – у мене сьогодні перший офф-лайн день.
Злість, страх, пошуки виходу, - почистив всю свою стрічку в мережі.
Дезорганізація - все не отак, - треба подумати над кожним словом.
Паніка! - час без гаджета, - прочитав чверть наукової книги.
Провина перед собою, - я давно не був у самотнього тата.
Ізоляція, - проте, -  твої посмішки приносять мені радість.
Депресія, - обдумай лише одну справу в цей час.
Проблеми з поверненням в нормальну колію, - навіщо я це роблю?
Нові відносини, - дякую за добрі дрібниці в стосунках.
Нові дива, є сили, - записую в нотатник свої думки про тебе.
Неповторне враження, - приготувати їжу за твоїм меню.
Надія, - це твоя мрія, - провести ревізію в холодильнику.
Переосмислення, - віддати зайві книги в чужу бібліотеку.
Допомагаю іншим, - проте  збільшую час для себе.
Надолужую втрачений запах свіжого повітря, смакую життя.

****************************
Тихий сміх дітей з Донецька в очах мліє. -
Криком плаче  баба кам’яна.
Тут щаслива радість, - а вона сивіє … -
Знає добру щедрість  татова сльоза.  
Пограбований комфорт з усього  блага.
Місто без  добробуту. Де здоров’я, - є і ма.
Ти  і я без права говорити. Оце нова мама!
В тебе віра, -  в мене мрія і надія, - все над  часом,
- як співпраця?  - наша правда, - а хто зна!
У Луганську дружба така гарна, яко зла, -
Так нема можливості  засяяти країні, -  
не дає нам жадібність одна.
************************************

Шана, честь, повага жде кмітливих.
Мудрість не проходить повз базар.
Моя школа - як держава в мінішкурі.
Щедрість інтересів  вже вивчає.