укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2020.01.15
Роздрукувати твір

Ольга Брагіна

***

мы познакомились осенью в Крыму, ты говорил,
что свободный художник, в общем-то, бомж
на этой земле, с которой никуда не уйдешь
это было за несколько лет до начала большой войны,
в одном из локальных конфликтов которой вместе погибли мы
на стенах нашего города прячутся под побелкой забытые имена
кровь орошает почву, приобретая цвет и вязкость вина

мы познакомились в день, который не предвещал ничего, обычный small talk
твой приятель читал стихи про улицу Блока, южный ветер к нервам жесток
я смотрела в черную воду, потом пыталась увидеть Турцию на том берегу
мое зрение ограничено, а домыслить я ничего не могу
мы блуждали в декорациях поселка, который теперь не наш, не свой и ничей,
под лай соседских собак и звон связки ключей

мы познакомились в мирное время, не зная, что война поджидает за поворотом
боясь подойти к двери, спрашивать, кто там
руки дрожали от страха любви, невозможной на этой передовой,
с которой никто еще не возвращался живой
все заклинания мирного времени – не оглядывайся никогда
я смотрю в эту черную воду, море – просто вода

мы познакомились, чтобы найти свое сердце в мире живых
плоть превращалась в дым, страна превращалась в жмых,
что никого не согреет, укутав плечи в бархат сезона,
мы вспоминали слова стихотворений сонно
столько в памяти нашей необязательных было фраз,
словно хорошая память могла быть оправданием нас
словно слова передовиц и стройность клише
создавали видимость смысла, покой дарили душе

мы познакомились, чтобы расстаться
хрупкость уносит первой взрывной волной
мы пробуем локтем черную воду, ты говоришь: «следуй за мной»
участи не избежать, каждую мину в этом фарватере зная
веселость фальшивая, искренность напускная
я не умею плавать, ты знаешь, галька царапает кожу ног
холод волны оставляет на коже твоей ожог

2020
© Ольга Брагіна
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні