Зима до квітня  бавилась снігами,
І мирно спало все - в намірах далеких,
А в травні - літо враз, сягає 30 спека,
І плутанина в швидкоплинному буянні.

Скрізь - тополиний пух, і вальс акацій ранній,
Кульбабки білі, як здивовані лелеки,
І цвіркунів скрізь - дзвін, закличний жабок скрекіт,
І гнусу марево, немов чиєсь зітхання.

Таке безмежне колосіння - буйно - трав.
В перині жук розкішно зиму спочивав,
Та, зголоднілий вкрай, зустрів лише осот,

Бо ще картопля тихо нудиться в ріллі.
Пливе туман - нестримне дихання землі,
І десь на схилах розривається бузок...