Татіані Комаровій

Анічогісінько. Літаючі смартботи.
Живі мракобіски у вікнах відеосотів.
Отакісінько. Спинились роботокари.
Чорніють однаковісіньки кісочки.

Факірами височіють гранітні боти.
Грають в самоцвіти дрони з висотками.
Просунуті боти маячіють над аваріями.
У комахах зіткнуті роботи-кліточки.

Кишіє розмаїте світище запахоботів
з екранних стовпів-роботів на одвірках.
Повсюди лавірують джмелі-автопілоти.
Роботи  сервісу  ковзають під ногами.

Грають у хованки  страхітні двоногі боти,
невидимі сищики координують їх рух.
Шаророботи пошились в офіціантів води.
Помітили чергу рахітніків колісні мусороботи.

Помічники у мережі. Збій на задвір’ях базару.
Тендітні зиготи розквітли,  ковзають всюди.
Чогось навчаться боти-термітники  в помічниках.
Живо керує ботами-обелісками смарт-автошлях.

Надміру пікіруючи згірченим фліртом,
затукотів робот-трамвай   вздовж бульвару.
І десь завітрівся на Вишенці між скрипами.
Розгуркотілися бісиками тролейбусні роботи.

Пір’ячко горобців філірує з під їхніх коліс.
Роздзвенівся почманілий гомін ботів на ринку.
Животіє очмарілий лахмітник, ошкірився, остовпів.  
Допіру очамрів робот- смітник, став сторопів.

Задзигорів  смарт-вокзал натерпівшись, зачавлів.
Перестрітились гаркотілі шалені боти-потяги.
Заскавулів робот-сірко, заскімлив сльозами.
Мявкотять боти-коти. У кісоньки смарт-бенефіс.

Моноліт смарт-Вінниці справжнісінький жах.
Бліднісенький масив роботів рівнесенько їде.
Пробками електромобілів кривіють прехрестя.
Спірутальна урбаністика в архіві. Хіпі-боти.

Фатально зігнув гамбітного бота радикуліт.
Зміїсто тече смарт-річка, обтісує прісні граніти.
Спантеличують оробітничені боти в кварталах.
Утаємничена смарт-флора ніяковіє на пагорбах.

Магістратський роботоміст керує центром міста.
Блюзнірський ефір недовіркуватих ботів в подвір’ї.
З Єрусалимки видніє робот-водограй з іскренням.
Розіп’яті вичавки зелених ботів з сірісіньких парків.

Пустісенька смарт-автостанція зустрічає чужинців.