Блаж-Агов!-енство-льте-мось  
у верхо-Вир!-енстві пі-тьма-рищ
до Стіл-Яр-лій-їмо!-шківців, -
ще нескуповуваних Карпат.
Над-отут-теєчки  в-кош-арії-мось,
спал-ахо!-сон?-це!-лячно, -
по-дне-дияв!-око-по-воль-ські, -
встрівма тебе по скайпу  одну.

Ціло-о-щирі-жно
най-ви-вершку-ванілись
на однусь Говерлу, -
пере-на-веселя-дрово
і без-пре-процент-денто.

Від-щей-пере-мліло усіх
нас з джентель-менторами
на турбулентній вітрулені.  
У-у, - під-хмаре-хреще-диво-вітрелі, -
проте від-шалені-Ми=Я+Ти-лись, -
на верховині
з крутозаврами  
альпі-нійцями  
пере-на-селфі-тились.

Я чаро-оленя почув
неподалік нечупар з
неквапними отарами
з натхне-ревом!-ленням,
які прісно-хмарно-швендя!-релись
через вселенські  потоко-струми.
Ми млеть-вледь  не шизо-токо-рок!-езнились,  
зате навпіл-о-турбу-лентнились
наші вівці-примари на Говерлі.

Незабарівно звивершієнилась
чумарна  Говерла преді мною,
із-під подряпнувато-збителенських  
пігментиків гучних флояр
з асортихимерівських
прихмарів і вибряклень
плентасмирених слушниць
з леопардовими очирями
що веретеновуватились
у пожарищенські вітри.

Вивершуючись
чубарими позументами
понад хмари над Говерлою,
отут і звивершієнілась
вивершена лисо-гора.


********************
Проблема автора:
Запитання до філологів.
Чому в уніфікованій морфології української мови, відсутні такі формати дієслів, що мають  закінчення по-типу таких слів: встрів-ма- (-тимось, -лити,- іє, -ти) ,  дійов-ма, малюй-ма, ріж-ма, ... ??? ( я чомусь ніде не знайшов опису властивостей таких форм у дієслів).