Небожа, ледь оперене
лебедятко  із старого гнізда,  
на передовій загодя
встало на святі  манівці –
і гайда…-ой-да! – Йой –да!
Так за вітром пішло, -
полетіло, - ну, ти бач, -
- ти ба-а!.. –
дай  зв’язковій команду «Тхора!».

Навкидя зі зла чорна кіптюга, -
вся крупа  покосила  ковилу.  -
Казайчня  накрила мій  край! -
Давай, стрижаками згори, -
Жульченяк!.. Огонь! – відкривай!
Давкотня на чорних горбах, –
скупа  глитайня в западні.
Підняли  пилюгу в тріскотні, -
видавай  солдатню в гольтіпа, -
шантрапі розчави   вишеньки,  
з слимаками,  з жовтобрюхами.

Скупердяги  з кривими мітлами
забавляйте  мошкву на сволоках, -
за пастьбою червоних корів, -
ну, чвалай -  по-біг, - йой, морока,  -
як щезає баба-яга! – так вона ще
щульга, з айфоном,.. – гольтіпа-а-а!
Припасала калинку мені, дідугану –
Ну, яга-кочерга, - навкосяки, -  межа.
Як шкода, отак навпростець,
провз села – і пішла собі
червона череда корів.

По всіх закутках пилюга
з автостради лавиною пронеслась.
Ти бач, яка!, - Яка худорба лиха, -
Ти ба-а! – ще й стрибає на танках.
Гей, посильна,  тайкома - до села, -
сюди усю  мужичню!
Кра-кря-кряз, - кишить в напівтьмі,
- ач, як брязкають  з мінометів.
Кидькома розкидані міни, –
у яру, -  в бузині, - метушня!
Ой, тупак, - ой, галайстра! –
якась ворушня в тиші лісу, -
і шурпа-а-а..!

Бойова бахрома на підвісках
гуркоче і строче підряд.
Напрямна п’ятірня сатани  
Рве і рветься  напроти,
Відпрацьовую    яр  із  обох, -
-цгур-цгур-цгур, - геркоче
багатирня в борозних окопах.

– Ох, жара! – ара, лушпа-а,-арь! -
не дріма-ай, - пора! – ар-ра,  дай дашку, -
ара строчить всліпу все підряд.
На-гора їм насип у яр! –
Розвідний відзивай усіх, -
Зліва! - від стовпа,  
- не жалій!  –  насипай! -  
Ой, це лихо!  Ну-у, все розкарячать!